Пошук по сайту

Постанови Єпархіальних Соборів

Увага

Ви маєте змогу подати свої пропозиції на Патріарший Собор 2015 року на тему:

"Жива парафія - місце зустрічі з живим Христом"

для цього необхідно надіслати листа за адресою: sobor2015@ukr.net

 

ЄПАРХІАЛЬНИЙ СОБОР

ПЕРЕМИШЛЬ, 2 - 4 ЖОВТНЯ 2014 Р.

 

 

 

«ДИЯКОНІЯ»

           

«Ніщо не робить людину так подібною до Бога, як добрі діла»

Св. Григорій Богослов

            Вступ 

            Патріарх Святослав у Пастирському листі до духовенства, монашества і усіх вірних Української Греко-Католицької Церкви «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» від 2 грудня 2011 р., про Служіння ближньому написав ось такі слова:

            „(…) важливим елементом, який виражає внутрішню природу Церкви та виявляє, наскільки живою є та чи інша парафія, – це дияконія, або служіння любові чи «харитативна діяльність». Це служіння ближньому випливає з нашого закорінення в Христі. Діяльна любов ближнього є покликанням і завданням кожного без винятку християнина. Лише віра, чинна любов’ю, провадить до спасіння (пор. Гал. 5, 6). Натомість віра без діл – мертва (пор. Як. 2, 26). «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, ви мені зробили» (Мт. 25, 40), – каже Господь Ісус.

            Погляньмо навколо себе: скільки у світі є нещастя і убогості, самотності і смутку, болю і страждання! Всі ці прикрі явища нашого земного життя – це для нас запрошення до чинної любові, яка є виявом живої віри. Господь хоче відкрити наші очі на нужду світу, щоб ми навчилися по-справжньому любити і виявляли нашим ближнім Божу любов – увагою до них, сердечним співчуттям, підтримкою, словом утіхи і розради, а головне, ділами милосердя. Лише тоді зможемо вважатися живими християнами, а наші парафії стануть місцем, де піклуються про сироту, заступаються за вдову, допомагають убогому і розділяють страждання із хворими. Так об’являтимемо світові материнське обличчя Церкви та станемо живим знаком присутності Бога серед людей, згідно зі словами св. Августина: «Якщо бачиш любов, бачиш Пресвяту Трійцю».”

            Служіння ближньому відноситься до багатьох прошарків діяльності християн, а саме йдеться про такі наші вчинки, коли  ми позитивно відповідаємо на заповіді любові та коли здійснюємо діла милосердя. Отже тут, безумовно, можна включити служіння всіх, хто займається благодійницькою діяльністю, в тому числі - душпастирів, які найчастіше є координаторами харитативних акцій у парафіях, волонтерів, які відвідують хворих та жертводавців - добродіїв, які найчастіше анонімно, без розголосу, матеріально допомагають потребуючим.

            Коли розглядатимемо служіння в ширшому контексті, то виявиться, що у ньому задіяні також численні члени парафіяльних рад, церківники, хористи, дяки тощо - тобто всі люди доброї волі, які, відповідаючи на поклик Євангелія, характеризуються готовістю безкорисливо служити своєю працею, талантами та просто жертвувати свій час для інших осіб.

            Згаданий у вступі фрагмент листа Блаженнішого Святослава чітко вказує, однак, що у цій рефлексії, потрібно зосередитись на «харитативній діяльності» Церкви. Безсумнівно, що у такій діяльності, беруть участь численні члени нашої Церкви навіть тоді, коли вони лише інцидентально допомагають з нагоди якоїсь парафіяльної благодійної акції. Відкритим залишаеється питання: чи згадана допомога надається жертводавцем «автоматично», чи з повним усвідомленням того, що до небайдужості у ставленні до потреб іншої людини кличе вірних сам Христос.

            Співучасть у доброчинності мають також і ті наші вірні, які залишаючись активними християнами, іноді, співпрацють зі світськими благодійними організаціями та підтримують їх. Слід згадати, що християнське милосердя можна побачити також у інших формах діяльності, зокрема - його розпізнаємо у служінні ближньому, що відбувається при монастирях УГКЦ у Польщі та в осередках опіки, які вони ведуть. Однак через відсутність конкретних інформацій щодо згаданого, у цьому рефераті в основному висвітлюватиметься тема харитативної діяльності, яка відбувається у площині «Карітас». 

 

 

 

            I. “Карітас - харитативна установа, що діє від імені Церкви

 

            Єпархіальні “Карітас” УГКЦ у Польщі, тобто “Карітас” Перемисько - Варшавської Архієпархії та “Карітас” Вроцлавсько - Гданської Єпархії, ведуть харитативну діяльність від імені локальної Церкви. Як юридичні особи у своїй місії керуються статутами, які надані єпархіальними єпископами, а також іншими нормами церковного та державного законів.

            Згідно інформацій, поміщених в офіційному виданні Caritas Polska, який отримав заголовок „Razem w miłości. Informator Caritas 2013”, “Карітас” Перемисько - Варшавської Архієпархії була заснована декретом Владики Митрополита Івана Мартиняка від 19 березня 1996 р. Покровителем цієї установи став св. Миколай.

            “Карітас” Вроцлавсько - Гданської Єпархії засновано декретом від 12 грудня 1996 р., який видав перший вроцлавсько - гданський єпископ бл. п. Кир Теодор Майкович. Створення цієї установи було безпосередньо пов`язане з рішенням св. Івана Павла ІІ, щодо реорганізації структур УГКЦ у Польщі та створенням нової єпархії для греко-католиків на захід від Вісли. Покровителем цієї установи є св. Василій Великий.

            Згадані церковні харитативні установи, виконуючи харитативне служіння, зокрема, переказують гуманітарну допомогу потерпілим через різного роду катаклізми та катастрофи. Це відбувається безпосереднім шляхом, іноді (перш за все через відсутність структур Греко-Католицької Церкви в державі, яка потребує допомогти) - за посередництвом іншої католицької установи, тобто Caritas Polska. Вона також координує згадану діяльність між єпархіями (дієцезями) але робить це також на державному, і на міжнародному рівнях. З огляду на те, що Caritas Polska представляє всі єпархіяльні структури “Карітас” католицької Церкви у Польщі в рамках компетенцій, визначених Конференцією Єпископату Польщі, cаме з нею, державні легіслятурні установи консультують проекти законів, які планують вводити у сфері суспільної політики.

            Потрібно також зазначити, що єпархіяльні “Карітас” УГКЦ у Польщі та Caritas Polska співпрацюючи між собою, зберігають свою автономію.

            Відповідно до статутів, для збереження прозорості діяльності директори єпархіальних “Карітас”, щорічно представляють фінансово - мериторичний звіт, який надають членам наглядових комісій, створених єпископами поодиноких єпархій. Згадані звіти, голови наглядових комісій переказують правлячим архієреям. Слід сказати, що інформації про діяльність єпархіяльних “Карітас”, представляють також до Caritas Polska з метою використання їх у річному рапорті, який нею оприлюдюється. Крім згаданого, на основі стосовного державного закону, єпархіальні “Карітас” щорічно складають звіт до державної установи, якою є Головний Статистичний Уряд (GUS). Інформації про результати харитативних акцій принагідно публікуються у газеті “Благовіст” - місячнику УГКЦ у Польщі - та у «Перемиських Архієпархіальних Відомостях».   

 

            II. Основні документи Церкви про харитативну діяльність

 

            Основою ведення харитативної діяльності, яка практично реалізується церковними установами, є офіційне вчення Церкви тобто Апостольського Престолу та Єрархів нашої Церкви. Документами, які визначають головні напрями ведення харитативної діяльності УГКЦ у Польщі є:

  1. Конституція Собору Ватиканського ІІ, Gaudium et spes, нр 1.

  2. Декрет Собору Ватиканського ІІ про апостольство мирян, Apostolicam

       actuositatem, нр 8.

  3. Декрет Собору Ватиканського ІІ про місійну діяльність Церкви, Ad gentes, нр 5.

  4. Енцикліка св. Івана Павла ІІ Redemptor hominis, нр 13-17; 21, з 4 березня 1979.

  5. Енцикліка св. Івана Павла ІІ Dives in misericordia, з 30 листопада 1980 р.

  6. Енцикліка Bенедикта ХVI Deus Caritas Est, з 25 грудня 2005 р.

  7. Адгортація св. Івана Павла ІІ Christifidelis laici, з 30 грудня 1988 р.

  8. Aпостольський лист Івана Павла ІІ Novo millennio ineunte, нр 49-53, з 6 січня

      2001 р.

  9. Aпостольський лист Bенедикта ХVI про харитативне служіння у Церкві - Intima

      Ecclesiae natura, з 11 листопада 2012 р.

 10. Катехизм УГКЦ “Христос наша Пасха”, нр 925-926, з 2 червня 2011 р.

 11. Пастирський лист Патр. Святослава Жива парафія – місце зустрічі з живим

       Христом, з 2 грудня 2011 р.

           

            III. Особливості церковної харитативної діяльності

            Багато з вищезгаданих докутентів вказує, що служіння ближньму є одним з  основних християнських обов`язків. Подібно про це висказалися учасники Pобочої групи з реалізації Стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 р., які зібралися у Відні в днях 8-9 грудня 2011 р. Вони, зокрема запропонували скласти своєрідний іспит сумління, в якому кожен повинен дати собі відповідь на декілька запитань: чи я особисто займаюсь харитативною діяльністю, або підтримую таку діяльність у Церкві, хоч непомітно та скрито? Чи заохочую членів моєї сім`Ї до харитативної діяльності, і словом, і живим прикладом? Чи допомагаю без прагнення отримати за це славу? Згадані питання а перш за все відповіді на них, можуть нам допомогти віднайти своє місце у Церкві та особистий шлях в успішному виконанні цього обов`язку.

            Харитативне служіння ближнім - це завдання, яке випливає з Божої заповіді любові. Воно має відповідати потребам осіб, котрі терплять з огляду на свою матеріальну чи духовну вбогість. Метою реалізації згаданих завдань є надання потребуючим допомоги, необхідної для їхнього гідного життя. Харитативна діяльність є обов`язком та одночасно й правом учнів Христових.

            Слід зауважити, що складна ситуація вбогих не завжди є наслідком зовнішніх чинників (напр. безробіття, затримання заробітньої платні, недотримання основних прав людини тощо), але часто така криза поясюється нестачою моральних основ. Тому християнське милосердя як зразок активної діяльності, ставить служіння вбогому та поєднану з ним “працю з вбогим“.

            Специфіка церковної харитативної діяльності базується на тому, що вона виникає з євангельської мотивації, яка стисло пов`язана з літургією та мучеництвом - йдеться про виконання заповіді любові ближнього та наслідування Ісуса Христа (Лк 10,30-36). Отже, церковна доброчинність є основаною на цінностях, котрі виникають з Євангелії, суспільного вчення Церкви та християнського персоналізму. Тому важливим у харитативній діяльності Церкви є дбайливість за збереження гідності особи, бо кожна людина є створена за образом і подобою Божою (пор. Бт 1,26-27). 

            Служіння ближньому має в основному відбуватися через волонтерський рух, тобто добровільну, безкорисливу (безкоштовну) працю для вбогих людей, яка сповнена духом милосердя солідарності, відбувається у збереженні гідності кожної людини. Хоч волонтерем може бути кожна особа без огляду на вік, яка харектеризується вищезгаданим, але згідно обов`язуючого у Польщі державного закону (Ustawa z dn. 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie - Dz.U. nr 96,poz 873 z późn. zm.), “офіційний” волонтаріат відбувається на основі письмового порозуміння та чітко океслених обов`язків і прав.

            Катехизм “Христос наша Пасха” вчить, що Церква звершує свою місію у суспільстві через служіння: “Син Чоловічий прийшов не для того, щоби Йому служити, але послужити й дати своє життя на викуп за багатьох ” (Мт 20,28). Отже необхідно, щоб також у наших спільнотах постійно будувалася свідомість, що у Церкві найвищим покликанням кожного з нас є служіння. Як написано у згаданому катехизмі: “Церква не владарює, а допомагає: вона не бореться за впливи та матеріальний зиск, а служить убогим, хворим і нужденним” (нр 925).

            Необхідно згадати, що у своїй діяльності “Карітас” визнає автономію інших благодійних організацій і намагається співпрацювати з іншими по-партнерськи, на основі солідарності та принципу допоміжності (взаємодопомоги). Згідно з ним, спільноти різних рівнів діють кожна в межах своєї компетенції. Це дає змогу на кожному рівні  змобілізувати максимум ініціативи та творчої енергії. Про це читаємо у нашому катехизмі:принцип допоміжності ґрунтується на тому, що суспільні групи вищого рівня мають допомагати тоді, коли нижчі групи не справляються. Така допомога, будучи суспільним озвученням служіння, вносить у суспільні відносини правду, справедливість, свободу та любов – головні «стовпи» суспільного життя. Втрата духу служіння руйнує допоміжність і призводить до надмірного контролю з боку держави або ж до розпаду громади“ (нр 926). Тому, на противагу супереч пропагованим у світі фальшивим і популістичним теоріям, переконливо можна ствердитиказати, що Церква, реалізовуючи різні проекти у сфері служіння ближньому, сприяє розвитку громадянського суспільства, будує його на міцній основі.

 

            IV. Особливості харитативної діяльності УГКЦ у Польщі

           

            Єпархіяльні “Карітас” УГКЦ у Польщі та інші церковні установи, допомагають вірним здійсювати вчинки милосердя в організованій формі. Це стає одним з багатьох засобів впливати на лаіцизований світ, а перш за все, - на всю парафіяльну спільноту, яка також наражається на сучасні проблеми. Таким чином можна поширювати ідею християнського милосердя серед інших людей, зокрема тих, які втратили реальний зв`язок з нашою Церквою. Пожвавлення парафіяльного життя та перебудова наших невеликих спільнот у “живі парафії”, можливо, могла б відбутися також через служіння блужнім а саме - шляхом здійснення волонтерського руху. Його відсутність є, імовірно, однією з причин хибного розуміння важливої деталі. Необхідно і нам розуміти, що харитативна діяльність і “фінансування Церкви” загалом, попри те, що безпосередньо пов`язані з грішми та жертовністю, мають різні завдання та мету.

            Незважвючи на скрутну ситуацію у плані волонтаріату, єпархіяльні “Карітас” намагаються координувати участь вірних УГКЦ у Польщі в численних загальнопольських харитативних акціях та суспільних кампаніях. Для кращого розуміння мети тих заходів єпархіяльні “Карітас” допомагають також формаційними матеріалами. Хоча вони найчастіше польськомовні, але здебільшого виготовлені спеціалістами, і тому можна їх використовувати також у катехизі та проповідях.

            Інколи, можливо, у когось виникне питання: чому ми у наші складній ситуації, маємо допомагати мешканцям екзотичних країн? Навіщо переказувати гріш потерпілим на Філіпінах, в Іраку, Індонезії, Сирії чи хоча б нещодавно - у Сербії? Може краще, щоб їм допомагали інші, бо ж у нас багато “рідних” проблем? Тут потрібно бачити феномен католицької доброчинності, до участі в якій ми запрошені вселенською Церквою. Зрозуміти його можуть нам допомогти слова папи Венедикта XVI: „Xто допоможе ближньому, той зрозуміє, що і він отримує поміч; це не його заслуга, ні здобування слави, що може допомогти. Це завдання є ласкою“ (Deus Caritas Est, нр 35). Саме таку особливу відкритість серця мають показувати світові справжні учні Христові: надавати допомогу потребуючим незалежно від віросповідання, етнічного походження чи політичних поглядів або обставин у країні їх проживання. Тому згадані вище єпархіальні доброчинні установи можуть вести спеціалізовані осередки опіки та організовувати й переказувати допомогу для поодиноких осіб в парафіях, які сьогодні потребують необхідної підтримки. Це стосується також цілих суспільних груп, адже особливу увагу наша спільнота придіяє хворим дітям чи громадянам України, які постраждали в наслідок різних подій - напр. суспільних протестів чи війни, що фактично відбувається на території держави.

            Харитативна діяльність, яку проводять офіційно визначені церковні структури, зазнає подібних ускладнень, що обумовлені для УГКЦ у Польщі  її діаспоральним характером. Розпорошення вірних на великій території та функіонування у малочисленних парафіях, частина з яких свої ресурси в основному скеровує на будування (завершення) церкви або інші справи, зв`язані з ремонтуванням, утриманням тощо, викликає питання щодо реального стану харитативної діяльності на основному, тобто парафіяльному рівні.      

            Саме парафіяльні групи “Карітас” (parafialne zespoły Caritas), тобто спільноти (структури) мирян - волонтерів, під керівництвом пароха або його делегата (повноваженого), мали б стати відповідальними за харитативну діяльність у парафії. Це стосується моніторингу проблем, організації та надання допомоги потребуючим, а також здобування фондів на харитативну діяльність.

            Коли порахувати кількість наших парафій та порівняти їх з кількістю офіційно створених і реально діючих парафіяльних груп “Карітас”, може складстися думка, що такі майже відсутні, а найбільш активні волонтери “назавжди” залишаються працювати при будові або ремонті храму чи приходства. Попри те, що у минулому (зокрема у вроцлавсько - гданській єпархії) надано парафіям професійно підготовлені формаційні матеріали, що стосуються створення парафіяльних, шкільних харитативних груп та загалом волонтерського руху, це не принесло позитивних наслідків. Такий негаразд стався, можливо, через відсутність детермінації, необхідної у пошуках активних осіб - лідерів, які могли б стати відповідальними за важливу діянку функціонування спільноти та залучення інших парафіян до організованого харитативного служіння. Якщо бажаємо реально змінити такий стан, таких лідерів, можливо, не треба зараз шукати - вони, сподіваюся, є присутні у цьому залі. Слід наголосити, що у тому плані не все мусить ініцювати священик, бо ж у такому виді служіння - у будові “живої парафії” - може себе проявити кожен мирянин.

            Можливо, тут доцільно згадати слова нашого покровилеля - блаженного священномученика Еміліяна Ковча, мовлені у далекому 1932 р. про роль душпастирів у різних церковних установах: ”Бо як капітан корабля, що ним цілим кермує не держить сам керми в руках, лише керманич, подібно і в парохії священик повинен кермувати і нею цілою і всіми інституціями, які в ній є, щоби всі рівно, хоч кожна інакше зміряли до своєї Найвищої Ціли, якою є Божа Слава, не повинен однак держати сам керми в руках! Саме з цего виходить багато лиха.” (Блаж. Еміліян Ковч “Чому наші від нас утікають?”, Львів 2006 р.).

            Однак, коли проаналізувати цифри, які стосуються чисельності й жертовності наших вірних на загальнопольських та принагідних харитативних збірках у парафіях, та порівняти їх з чисельністю й жертовністю членів Римо-Католицької Церкви, з`ясується, що греко-католики є набагато жертовніші. Якщо не брати до уваги осередки опіки, виявиться, що саме та жертовність наших вірних є основою ведення харитативної діяльності. Тому варто констатувати, що, попри різні інші способи, які в тому плані застосовують світські організації,  традиційним джерелом здобування засобів до служіння ближнім є у нас добровільна, особиста пожертва добродіїв, які, позитивно відповідаючи на заклик Церкви, принагідно або систематично підтримують таку діяльність. 

 

            V. Служіння ближньому в УГКЦ у Польщі

 

            Єпархіальні “Карітас” УГКЦ у Польщі, тобто “Карітас” Перемисько - Варшавської Архієпархії та “Карітас” Вроцлавсько - Гданської Єпархії а також інші церковні установи, майже 20 років здійснюють організовану, благодійну діяльність для потребуючих людей. Це відбувається у 4 основних напрямах:

   1) допомога дітям і молоді, сім`ям,

   2) охорона здоров`я,

   3) допомога мігрантам (заробітчани, громадяни Україні на лікуванні у Польщі),

   4) допомога у кризових ситуаціях.

            а) На основі інформацій, підготовлених о. Директорем Іваном Галушкою, можна коротко описати діяльність „Kарітас” Перемисько - Варшавської Архієпархії. Вона відбувається на різних рівнях і виконуються нею наступні завдання:

- Різдвяна Допомога Дітям

- Свічки Великодні

- Фонд Стипендіяльний

- Великопостна Милостиня

- Ведення осередка у Генрикові

I.          Різдвяна Поміч Дітям

- дохід

1.   2012 - 4.133,55 zł

2.   2013 - 4.309,42 zł

3.   2014 - 4.113,50 zł

- закуплено для дітей шкільні речі і дофінансовано Малу Сарепту у Новиці і Циганку

II.        Великодні свічки

1.   2012 – debet  1.592,90 zł

2.   2013 – 3.574 zł

3.   2014 – 398 zł

- допомога хворим особам під час закупівлі лікарських засобів

III.       Великопостна милостиня

1.   2012 - 9.351,50 zł

2.   2013 - 13.048,57 zł

3.   2014 - 30.078,50 zł - тa Ukrainę 

IV.       Фонд стипендійний

1.   2011 - 11.338,81 zł

2.   2012 - 12.0055,55

3.   2013 - 11.385,57 zł

V.  Інші

1.   Ліжка реабілітаційні - 25 штук

 

CENTRUM WSPARCIA SPOŁECZNEGO W HENRYKOWIE

Ośrodek został powołany do istnienia w 2005 r. Liczba pracowników: 8 w Środowiskowym Domu Samopomocy oraz 8 w Warsztatach Terapii Zajęciowej.

Środowiskowy Dom Samopomocy „Sielanka”

ŚDS to placówka wsparcia dziennego dla osób przewlekle psychicznych chorych i niepełnosprawnych umysłowo, gdzie celem jest świadczenie usług w zakresie wsparcia terapeutycznego. Aktualnie w Henrykowie placówka obejmuje 35 podopiecznych. Działają następujące sale terapeutyczne: gospodarstwa domowego, plastyczna, krawiecko-tkacka, multimedialna, artystyczno-muzyczna i edukacyjna z biblioterapią. Uczestnicy korzystają również z sali doświadczenia świata oraz Sali rehabilitacyjnej.

Finanse: budżet Wojewody Warmińsko - Mazurskiego 100 %.

Warsztaty Terapii Zajęciowej

Warsztat realizuje zadania w zakresie rehabilitacji społecznej i zawodowej, zmierzającej do ogólnego rozwoju i poprawy sprawności każdego uczestnika, niezbędnych do możliwie niezależnego, samodzielnego i aktywnego życia w środowisku. W pracy terapeutycznej Warsztatu najważniejsze jest przystosowanie społeczno-zawodowe uczestników i osiągnięcie poprzez pracę jak najwyższego poziomu ich dojrzałości społecznej i samodzielności. Warsztat liczy 30 uczestników i są to osoby niepełnosprawne, które ukończyły 18 lat, mają orzeczony znaczny lub umiarkowany stopień niepełnosprawności i posiadają wskazanie do uczestnictwa w terapii zajęciowej. Ta terapia odbywa się w 6 grupach osobowych: krawiecka, stolarska i zajęć technicznych, gospodarstwa domowego, artystyczno-świetlicowa, poligraficzno-komputerowa i ogrodnicza.

            Finanse: PEFRON 90%, Starostwo Powiatowe w Lidzbarku Warmińskim 10 %.

            На жаль, в мене не має інформацій чи згаданий осередок є стисло зв`язаний з парафією та як він впливає на здійснення програми “Жива парафія” у місцевій спільноті.

            У моїй пам`яті залишилося, що в минулому “Карітас” Перемисько - Варшавської Архієпархії здійснила такі проекти:

            - декілька років працював пункт активізації безробітних - осередок праці під назвою „Kinderland” у П`єнєнжні;

            - спільно з “Карітас” Архідєцеції Вармінської реалізувала проект Стації Опіки “Карітас” у Гурові Ілавецькому та П`єнєнжні, який стосувався до домашньої опіки для осіб похилого віку;

            -  у співпраці з Caritas Polska та під патронатом Фундації “Carrеfour” i Фундації PGNiG im. I. Łukaszewicza, декілька років реалізовувала стипендійну програму “Skrzydła”, яка надавала допомогу учням з неповних сімей або безробітних;

            - у співпраці з Caritas Polska здійснено проект PEAD (Europejski Program Pomocy Żywnościowej) - Європейська Програма Допомоги Продуктами, який передбачав безкоштовне надання харчових продуктів малозабезпеченим особам.

 

            б) На основі зібраної інформації, харитативна діяльність „Kарітас”  Вроцлавсько - Гданської Єпархії на різних рівнях перш за все характеризується проведенням допоміжних акцій:

            - Різдвяна Допомога Дітям (Wigilijne Dzieło Pomocy Dzieciom) - це загальнопольська екуменічна акція, яка у Польщі відбувається впродовж 20 років. У різдвяному часі в парафіях єпархії розповсюджується майже 1300 свічок зі знаком “Карітас”. Пожертв за свічки призначається на проекти допомоги, скеровані до дітей. Слід згадати, що 10 грошей від кожної свічки передаємо від імені греко-католиків для Caritas Polska на реалізацію харитативних проектів у найбідніших країнах світу (напр.: в Африці -  Руанда, Конго).

            Свічки та святочні листівки “Карітас” розповсюджуються також у парафіях до Великодня. Необхідно звернути увагу на те, що їх не продають як звичайний товар за визначену ціну. З різних причин, необхідно наголошувати, що в наших храмах вірні складають за них пожертву з призначенням на допомогу ближньому.

            Надходження зі згаданих харитативних заходів (розповсюдження свічок і листівок у парафіях вроцлавсько - гданської єпархії):

            2011 - 11.697,21 зл

            2012 - 16.104,20 зл

            2013 - 13.256,69 зл

 

            - Великопосна Милостиня (Jałmużna Wielkopostna) - це загальноцерковна збірка добровільних пожертв, яку в нас усталено щорічно проводити у кожну Хрестопоклонну неділю. Тоді вірні складають свої пожертви до пушок “Карітас”, а зібрані гроші є допомогою у різних кризових моментах, що трапляються нашим вірним: пожежа, хвороба, смерть матері кількох малих дітей тощо.

            Впливи з акції:

            2011 - 8.369,80 зл

            2012 - 16.265,42 зл - для потерпілих від пожежі

            2013 - 9.469,80 зл

            2014 - 30.568,87 зл - з призначенням на допомогу для України

 

            - харитативна акція Папський День - жовтнева збірка добровільних пожертв до пушок “Карітас” в парафіях, яку проводять з нагоди вибору св. Івана Павала ІІ на Апостольський Престіл. Допомога з акції становить основу спипендійно - харитативної підтримки учнів з малозабезпечених родин.

            Впливи з акції:

            2011 - 10.373,16 зл

            2012 - 9.562,29 зл

            2013 - збірка не відбулася

 

            - Шкільні виправки (Tornister pełen uchmiechów) - допомога для учнів з родин, які потребують матеріальної помочі або багатодітних - безкоштовно надане шкільне приладдя, рюкзаки та підручники.

            2011 р. (100 шт.) - 3.200 зл

            2012 р. (61 шт.) - 2.200 зл

            2013 р. (75 шт.) - 4.100 зл

            2014 р. (155 шт.) - 7.500 зл

                       

            Випозичальня реабілітаційного обладнання - це проект, що є виявом особливої уваги, яку намагаємося приділяти неповносправним, онкологічно хворим та особам похилого віку. Від 2011 р. вірні багатьох парафій єпархій майже постійно використовують 30 високої якості, медично - реабілітаційних ліжок німецької фірми Шауб. Крім них хворим передано також протипролежневі матраци, кисневі концентратори, інвалідні візки, палиці та інше.

            Згадане обладнання, вартістю майже 90.000 зл, реально допомагає краше надавати домашню опіку хворим особам. Згадане обладнання надається “Карітасом”, для безкоштовного використання у парафіях на основі протоколу переказання. Добровільні пожертви за його використання призначуються на відновлення та необхідний ремонт деяких елементів обладнання, яке перебуває у постійній експлуатації. Слід згадати, що особами, які у парафіях займаються безпосередньо такою формою допомоги є священики.

 

            З метою реалізації потреб, щ збільшуються, до реабілітаційного обладнання для термінально хворих, у 2014 р. започатковано співпрацю з німецькою харитативною організацією “Спільнота Допомоги з Фрайбурга”.

            З метою активізації співпереживання проблем хворих осіб та щоб наголосити на важливості милосердя, від 2012 р. до парафій безкоштовно переказуються формаційні образочки, друковані з нагоди Світового Дня Хворих. Там представлені молитви, фрагменти послань Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького та папи Венедикта XVI. Вони пропагують важливі християнські ідеї та одночасно використовуються деякими священиками практично - як пам`ятки душпастирського візиту з йорданською водою в помешканнях парафіян, серед яких є й хворі.

            Для ілюстрації різноманітності ініціатив у справі служіння ближнім, варто згадати про інші харитативні заходи, які здійснено в єпархії впродовж останніх років:

            2011 р.:

- збірка коштів для голодуючої Африки                                              - 9.200 зл

- допомога для Японії після цунамі                                                      - 5.700 зл

- акція допомоги для вірних, потерпілих внаслідок пожежі           - 11.500 зл

- матеріальна допомога для учні шкіл у Б.Борі та Лігниці               - 4.800 зл

- дофінансовання едукаційно - формаційних заходів у парафіях   - 1.600 зл

- дофінансовання різдвяних подарунків для дітей у парафіях       - 1.200 зл

            2012 р.:

- допомога дітям, у яких померла мама - акція “Дар серця”          - 14.050 зл

- акція допомоги у відбудові будинку, знищеного пожежею         - 60.700 зл

- дофінансовання реабілітаційних турнусів для хворих                    - 13.800 зл

- матеріальна допомога для учнів шкіл з 5-ти парафій                    - 5.500 зл

- допомога на лікування хворих                                                            - 4.200 зл

- переказання для парафій ліків загальної вартості                          - 18.700 зл

            2013 р.:

- допомога дітей, у яких померла мама - акція “Дар серця”           - 3.500 зл

- матеріальна допомога для учнів шкіл з 6-ти парафій                    - 4.500 зл

- дофінансовання купівлі ліків для хворих осіб                                  - 1.300 зл

- збірка коштів для потерпілих від війни у Сирії                                - 9.200 зл

- допомога мешканцям Філіпін після нищівного циклону                          - 14.300 зл

- допомога родинам у скрутній матеріальній ситуації                     - 1.300 зл

            2014 р.:

- акція допомоги потерпілим внаслідок повені у Сербії                  - 12.965,55 зл

- допомога дітям, у яких померла мама - акція “Дар серця”          - 500 зл

- матеріальна допомога для учнів шкіл з парафій                            - 1.400 зл

- дофінансовання купівлі ліків для хворих осіб                                  - 1000 зл

- дофінансовання едукаційно - формаційних заходів                      - 1.240 зл

 

            Необхідно звернути увагу, що від кінця листопада 2013 р. ведеться широкомасштабна, багатоспрямована акція допомоги для України та українських поранених, які приїхали до Польщі на термінове лікування. З метою розвіяти міф, який чомусь інколи звучить серед деяких мирян, що нібито наша Церква “замало робить для України”, слід згадати численні заходи, які проведено для збору коштів та для надання матеріальної допомоги Україні:

            - в рамках акції “Zachodnie Pomorze Ukrainie” проведено публічну збірку за дозволом Міністерства Адміністрації та Цифризації - акція принесла 7.600 зл;

            - відкрито рахунок “Карітас” для індивідуальних вплат від жертводавців та додаткових збірок у парафіях (напр.: Гданськ, Тшеб`ятів, Вроцлав, Олава, Познань тощо) - акція принесла більше 30.000 зл і продовжується;

            - проведено збірки грошей під час концертів, вечерниць присвячених Небесній Сотні та Т.Г. Шевченку, які відбулися у Щеціні та Голєньові - акція принесла біля 4.600 зл;

            - в парафіях проведено збірку “Великопосна Милостиня” з призначенням на допомогу Україні  - акція принесла більше 30.500 зл;

            - у співпраці з “Карітас” Україна, “Карітас” Перемисько - Варшавської Архієпархії, ОУП у Щеціні, щецінським куратор`юм освіти та кількома нашими парафіями проведено акцію безкоштовного переказання в Україну посилок на адреси підопічних “Карітас” Україна. Посилок надіслано майже 160 шт., приблизна вартість яких становить приблизно 16.000 зл (в акції брало участь 14 шкіл зі Щеціна);

            - до розповсюдження у парафіях спонсором переказано 1000 CD - „цеголок” на допомогу Україні, які принесли більше 9.000 зл добровільних пожертв. Згадані вище фінансові засоби, дали можливість надати матеріальну допомогу вартістю 2700 зл найбіднішим учасникам з 3 груп українських дітей, які приїхали до Польщі на канікули та подарувати їм “виправки” - рюкзаки та шкільне приладдя (110 шт./ 5.300 зл.).

            Завдяки жертовності людей доброї волі, за посередництвом «Карітас» Україна на допомогу потерпілим на київському Майдані переказано 42.255,99 зл, які “Карітас Україна” отримала від нас на реалізацію довгострокового благодійного проекту. Крім того, громадяни України, які перебували на лікуванні у Польщі, отримали допомогу вартісю біля 2.500 зл.

            У зв`язку з надзичайною ситацією в Україні, за співпраці з “Карітас” Перемисько - Варшавської Архієпархії, в Україну надіслано також допомогу військовослужбовцям, прикордонникам, які перебувають в зоні АТО.   Згадана допомога - це медичні засоби вастістю 25.000 зл.

            Всі згадані заходи, а також численні інші, проведені з думкою про Україну, показують особливу чутливість та жертовність наших вірних і щоразу більшої кількості інших людей доброї волі. Позитивно налаштовує те, що багато поляків активно включилося у згадану справу. Коли проводяться такі харитативні акції, то і поляки, найчастіше римо-католики, починають розуміти, що допомогу “на Схід” потрібно зараз надсилати не лише своїм побратимам, які страждають “на кресах”. Багато хто з поляків, беручи участь у допомозі для Майдану, змінив оптику бачення України, нашої Церкви, яка до цього була у них забруднена образом негативних стереотипів. Такі численні жертводавці зараз здебільшого розуміють потреби і проблеми українського народу, який прагне вирватись на волю із зони смерті й гріха, тобто з постсовєтьського колоніалізму та корупції.

            Важливо при цьому зазначити, що надсилаючи допомогу в Україну, церковні харитативні структури повинні співпрацювати з перевіреними партнерами в Україні, як церковними, так і світськими.  На жаль, у процесі надавання допомоги Україні, помічається брак координації. На думку автора цих рядків, це стосується навіть до українських, a в тому числі й церковних структур, установ УГКЦ у Польщі, які іноді діють хаотично, а тому і малоефективно.

            В минулому “Карітас” Вроцлавсько - Гданської Єпархії здійснила також, зокрема, ось такі проекти:

            -  у співпраці з Caritas Polska реалізовано проект дофінансовання придбання ліків для осіб похилого віку;

            -  у співпраці з Caritas Polska реалізовано проект під назвою: “Wsparcie finansowe na odbudowę domu pogorzelców z Międzyborza”, допомога з якого була переказана нашим вірним - багатодітній сім`ї;

            -  у співпраці з Caritas Polska впродовж кількох років реалізовано проект “Pomoc charytatywno - stypendialna dla uczniów szkół mniejszości narodowej”, з якого скористалися учні шкіл у Білому Борі та Лігниці. Фінансову допомогу на оплату гуртожитка, підручників та шкільного приладдя отримували діти з малозабезпечених родин;

            - у співпраці з Caritas Polska впродовж кількох років, реалізовано проект PEAD (Europejski Program Pomocy Żywnościowej) - Європейська Програма Допомоги Продуктами, який полягав на безкоштовному наданні харчових продуктів малозабезпеченим особам;

            -  у співпраці з Фундацією “KGHM Polska Miedź” проводилася домоміжна акція проведення літнього відпочинку дітей та молоді на рідних землях.

 

в) На основі інформації предстовленої Згромадженням Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, спробую презентувати, написатий у компактній формі текст про діяльність Екуменічного Дому Суспільної Допомоги у Пралківцях, біля Перемишля.

* М *

*

            Ekumeniczny Dom Pomocy Społecznej w Prałkowcach Zgromadzenia Sióstr Służebnic NPM, znajduje się na terenie powiatu przemyskiego, gminy Krasiczyn, woj. podkarpackiego. Dom rozpoczął swoją działalność 23.12.2003r. Jest to dom o profilu dla osób w podeszłym wieku oraz osób przewlekle somatycznie chorych - łącznie 70 miejsc. Do dnia dzisiejszego z opieki w naszej Placówce skorzystało 185 osób (przez ostatnie 3 lata przyjętych było 61 osób).

Do naszego Dom mogą ubiegać się osoby w podeszłym wieku, wymagające całodobowej i specjalistycznej opieki. Osoby te przyjmowane są na podstawie pisemnego wniosku złożonego do ośrodka pomocy społecznej właściwego ze względu na jej miejsce zamieszkania oraz decyzji kierującej wydanej przez tenże ośrodek.

Odpłatność za pobyt ponosi osoba ubiegająca się o pobyt w wysokości 70% emerytury/renty, pozostałą część pokrywa rodzina bądź gmina. Miesięczny koszt utrzymania mieszkańca w EDPS w Prałkowcach ustala Starosta Powiatu Przemyskiego każdego roku.

Osobom przebywającym w Ekumenicznym Domu Pomocy Społecznej zapewniamy usługi bytowe i opiekuńczo-wspomagające na poziomie obowiązujących standardów. Pensjonariusze objęci są również stałą opieką medyczną oraz mają możliwość korzystania z wizyty lub porady lekarskiej, a w razie potrzeby z odpowiednich zabiegów rehabilitacyjnych.

            Wychodząc naprzeciw potrzebom naszych mieszkańców w zakresie potrzeb religijnych i kulturalnych, mogą uczestniczyć w Liturgii Świętej oraz w innych nabożeństwach w kaplicy Domu lub w pobliskim kościele, co ubogaca  ich duchowo oraz tworzy atmosferę wzajemnej życzliwości i  miłości. Ponadto organizowane są dla nich święta i wyjazdy, różne spotkania okolicznościowe i rekreacyjne, które umożliwiają im aktywny udział w różnego rodzaju imprezach kulturalnych.

           Od chwili powstania w Placówce rozwija się wolontariat, który obejmuje kleryków, młodzież, lekarzy oraz osoby z doświadczeniem pracy z osobami starszymi i chorymi, nie tylko z okolic Przemyśla, ale z  całej Polski. W naszej Cerkwi wolontariat jest mało rozwinięty, jest małe zainteresowanie, są tylko oczekiwania. W ostatnich trzech latach przez Dom przewinęło się zaledwie 9 kleryków, 10 młodych  osób.

            Zatrudnionych jest 31 pracowników.                                                                             

            VI. Виклики та висновки

 

            Передсоборові пропозиції, які представлено з парафій та деканатів, в основному показують, що:

            1) в наших парафіяльних спільнотах, серед усіх вікових груп потрібно поширити волонтерську ідею, щоб у кожній парафії працювала парафіяльна “Карітас”. На такій основі можна практично здійснити “живу парафію” та будувати структури, а також створювати різні осередки (більшість детальних пропозицій з парафій та деканатів безпосередньо спрямовує саме до волонтерства);

            2) для здобуття успіхів у веденні харитативній діяльності потрібно створювати атмосферу довіри та співпраці між різними церковними й мирянськими структурами, організацями а також необхідно відкинути ривалізацію та конкуренцію;

            3) для кращої координації та прозорості дій, потрібно переказувати інформації про різні справи служіння ближньому, особливо коли це стосується неочікуваних випадків, різних життєвих ситуацій;

            4) потрібно шукати нових можливостей здобувати та надавати фінансові пожертви на служіння ближньому;

            5) у плані християнського формування потрібно підтримувати дух відкритості, жертовності стосовно різних буденних проблем портебуючих осіб, а також збуджувати у молодого покоління почуття реальної співвідповідальності за Церкву;  

            6) потрібно більше уваги приділяти соціальним проблемам новоприбулих мігрантів з України (тут можливо потрібно виготовити окремий план, бо міграція з України посилиться у випадку розпалення ще більшого конфлікту).

 

            Для здійснення тих та, можливо, ще інших пропозиції, необхідно створити комісію, завдання якої - вибудувати стратегію служіння ближньому, що реалізуватиметься у визначеному Єрархами чи Собором часі. Необхідно залучити до роботи у згаданій комісії душпастирів та мирян - активних лідерів, юристів, директорів єпархіяльних “Карітас” та очільників інших харитативних установ тощо. Можливо, членами такої комісії повинні стати відомі жертводавці та звичайні люди доброї волі, яких всіх вже тепер запрошую до щирої співпраці.

 

 

            VII. Закінчення

 

            Слідкуючи за різними матеріалами про підготовку до Собору, я звернув увагу на тведження одного мирянина нашої Церкви з північної Америки, який висловив приблизно таку думку: якщо приймаємо, що ми покликані бути “живоюпарафією”, то всім нам найперше потрібно докласти зусилля, щоб не нехтувати дияконією, особливо щодо тих потребуючих, яких Господь посилає перед наші очі. Відтак, коли прозвучить заклик допомогти комусь в біді, слід підтримати кожну належно підготовлену та обгрунтовану ініціативу. Коли ми послужимо ближньому, який є в потребі, тоді засвідчимо перед світом, що насправді Бог є любов.

            У розповіді про Страшний Суд, наш Спаситель вказує на принципи, згідно яких відбудеться осудження кожного з нас (Мт. 25). Одним з них є дбайливість за ближніх в потребі та применшення, приниження самих себе. Отже бути милосердним, служити ближньому є способом наблизитися до Бога. Таке служіння водночас і збагачує людину, яка стає Його приятелем, і дозволяє християнам з надією очікувати здійснення історії кожного з нас. Слід сподіватися, що саме ми, через активне служіння ближнім в наших парафіях, будемо тими праведними, яким Господь дозволить піти на життя вічне (пор. Мт. 25,46).

            Фрагмент цього реферату, щодо діяльності “Карітас” Перемисько - Варшавської Архієпархії підготував о. Директор Іван Галушка, якому сердечно дякую за допомогу та надання наведених вище основних інформацій. Дякую також Преподобним Сестрам Служебницям з Пралківець за інформації про ведений ними осередок.

            Присутнім дякую за увагу та терпіння.

Підготувив:

о. Роберт Роса

Директор “Карітас”

Вроцлавсько - Гданської Єпархії