Пошук по сайту

Постанови Єпархіальних Соборів

Увага

Ви маєте змогу подати свої пропозиції на Патріарший Собор 2015 року на тему:

"Жива парафія - місце зустрічі з живим Христом"

для цього необхідно надіслати листа за адресою: sobor2015@ukr.net

о.- ліцензіат Віталій Дем`янець

Голова Молодіжної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

Викладач Івано-Франківської Теологічної Академії

Парох парафії Зіслання Святого Духа

Центрального деканату Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

 

«Участь молоді в парафіяльному житті УГКЦ в світлі пастирського листа “Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом»

 

Душпастирська опіка Христової Церкви протягом більш, ніж двох тисяч років охоплює все суспільство, не оминаючи жодного з його прошарків. Відтак, на сучасному етапі розвитку українського християнства, однією з пріоритетних місій церкви є душпастирське служіння молоді, в якій Українська Греко-Католицька Церква бачить майбутнє українського християнського суспільства. З огляду на це, участь молоді в парафіяльному житті УГКЦ є особливо актуальною.

У 1996 році, згідно з рішенням Синоду Єпископів Української греко-католицької церкви було створено Патріаршу комісію у справах молоді (ПКуСМ). Формування структури ПКуСМ та впровадження у життя програми молодіжного апостоляту УГКЦ розпочалося з 20 січня 1997 року, коли головою комісії було призначено о. Йосифа Міляна (сьогодні єпископа-помічника Київської архієпархії УГКЦ) [с. 7-9].  Мелько Л. На допомогу молодіжному лідеру : пропозиції щодо праці з молоддю на основі діяльності молодіжної комісії Самбірсько-Дрогобицької єпархії /Л. Мелько. – Львів : Свічадо, 2007. – 160 с.

Молодіжний рух, зокрема, в Івано-Франківській Архієпархії УГКЦ, постійно розвивається завдяки християнським молодіжним спільнотам та організаціям: Братство Священномученика Йосафата Івано-Франківської Духовної семінарії, Спільнота віднови у Святому Дусі „Як Марія”, Українська молодь – Христові, Товариство українських студентів католиків „Обнова”, Мальтійська служба допомоги, Товариство імені св. Егідія, спільнот „Еммануїл”, „Лицарі Милосердя”, та інші, з якими тісно співпрацює Молодіжна комісія Івано-Франківській Архієпархії УГКЦ  (голова о.Віталій Дем’янець) , яка була заснована в 1998 р.       http://kom.if.ua/uk

Вже регулярною стала організація УГКЦ, зокрема – Паломницьким центром Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, молодіжних прощ до відпустових місць, які сприяють поглибленню духовного впливу церкви на молодь та збагачують в пізнанні своєї духовно-культурної ідентичності. Українська молодь під духовним проводом своїх єпископів та священиків, починаючи з 1991 року, бере участь в Світових днях молоді, які вже відбулися Ченстохові (Польща - 1991), в Денвері (США - 1993), в Манілі (Філіппіни - 1995), в Парижі (Франція - 1997), в Римі (Італія - 2000), в Торонто (Канада - 2002), в Кельні (Німеччина - 2005), Сідней (Австралія - 2008), в Мадриді (Іспанія - 2011) тощо. В цьому ж контексті важливим є також регулярні участі української молоді, очолюваної священиками Молодіжної комісії Івано-Франківської Архієпархії в екуменічних „Міжнародних прощах довіри на Землі”, щорічних новорічних зустрічах, які організовують брати всесвітньо відомої спільноти „Тезе”, а також „Міжнародних прощах вервиці”  [ с. 492].   Кияк С. Ідентичність українського католицизму : генезис, проблеми, перспективи: [монографія] / Святослав Кияк. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2006. – 632 с.

Прикладом визначального значення  молоді у житті Церкви стала ІV сесія Патріаршого Ссбору УГКЦ, що проходила в Пущі-Водиці під Києвом 13-17 серпня 2007 року. На соборі розглядався сучасний стан молоді, та її покликання, молодіжне душпастирство та способи його реалізації [ с. 2].     Патріарший Собор УГКЦ // Нова Зоря. – 2007. – № 33 (753). – С. 2.

            Говорячи про участь молоді в парафіяльному житті УГКЦ слід звернути увагу на роль молоді в соціальному служінні. Адже молодіжне служіння можна розглядати не тільки, як служіння церкви для молоді (праця з молоддю), але і як служіння молоді для церкви. Як зазначає Блаженніший Святослав у пастирському листі “Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом” дияконія або служіння любові чи “харитативна діяльність” є важливим елементом, який виражає внутрішню природу Церкви та виявляє наскільки живою є та чи інша парафія, адже “діяльна любов ближнього є покликанням і завданням кожного християнина” [c.4] Пастирський лист Блаженнішого Святослава до духовенства, монашества і усіх вірних Української Греко-Католицької Церкви “Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом”. – Видання Патріаршої Курії Української Греко-Католицької Церкви. – Київ : Вид-во “Друкарські куншти”, 2012.  –  8 с.

 Окрім того, як зауважує о. А. Нагірняк у своїй доповіді про соціальне служіння, виголошеній на четвертій сесії Патріаршого Собору УГКЦ, віра та релігійне вчення УГКЦ повинно бути основою молодіжного соціального служіння. Важливим також є те, що соціальне служіння спрямоване на потребуючих, незважаючи на їхню релігійну чи конфесійну приналежність. І очевидно, що неможливо комусь послужити, якщо руйнуємо його релігійні переконання [ с. 226].  Нагірняк А. Соціальне служіння  / А. Нагірняк // Молодь у Церкві третього тисячоліття : Матеріали IV сесії Патріаршого (всецерковного) Собору УГКЦ. – Львів : Свічадо, 2009. – С. 226-229.

В даному контексті ІІ Ватиканський собор в документі „Апостолят мирян” – „Apostolicam actuositatem” наголошує на завданні всіх християн, яке полягає в співпраці, „щоб Божа спасительна благовість була пізнана і прийнята всіма людьми і на цілій землі” [3]. Декрет про апостолят мирян „Апостольську діяльність” – „Apostolicam actuositatem” // Документи Другого Ватиканського Собору : конституції, декрети, декларації. – Львів : Свічадо, 1996. – С. 333-373.

З огляду на це, кожна молода особа повинна відкликнутися на цей важливий заклик, адже, на думку Блаженнішого Святослава, саме молода особа, яка пройшла свій особистий шлях у вірі є здатною в сучасний спосіб нею ділитися з іншими. Євангелізаційний характер, зокрема молодіжних спільнот та їх відкритості до тих, хто перебуває також і поза межами церковної спільноти є ознакою їх зрілості та ефективності. [с. 158].  Шевчук С. Молодіжний апостолят як супровід у вірі / С. Шевчук  // Молодь у Церкві третього тисячоліття : Матеріали IV сесії Патріаршого (всецерковного) Собору УГКЦ. – Львів : Свічадо, 2009. – С. 141-160.

Отже, можемо виокремити ряд аспектів, які сприятимуть участі молоді в парафіяльному житті УГКЦ.

У своєму пастирському листі Блаженніший Святослав підкреслює, що церковний провід парафіяльної спільноти звершується під проводом єпископа як голови і отця. А кожна парафія має бути організованою спільнотою, в якій під опікою свого пароха та у співпраці з ним кожен служить іншому тим даром, що його дістав від Господа [с. 5]  Пастирський лист Блаженнішого Святослава до духовенства, монашества і усіх вірних Української Греко-Католицької Церкви «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». – Видання Патріаршої Курії Української Греко-Католицької Церкви. – Київ : Вид-во “Друкарські куншти”, 2012.  –  8 с.

Сьогодні молодь найперше шукає автентичних християнських цінностей (зокрема, милосердя, любов, прощення, справедливість, служіння ближньому, братерство, толерантний діалог із представниками інших культур, світоглядів та релігій, тощо), осіб які втілюють на практиці такі цінності (як духовні світочі та наставники), а також підтримки та духовного проводу для реалізації цих цінностей у власному молодіжному середовищі.

Окрім того, християнська молодь потребує також автентичної парафіяльної спільноти віруючих, належачи до якої молодь змогла б розвивати своє особове відношення до Бога і до ближніх, віднайти сенс свого життя, плекати живу християнську віру, зростати у християнських чеснотах й духовних дарах Святого Духа.

З огляду на це можемо виділити три основні середовища апостольської діяльності серед молоді, а саме: парафія, школа та вищі навчальні заклади, позапарафіяльні молодіжні організації.

            Таким чином християнська апостольська діяльність серед молоді повинна бути скерована на активне залучення молоді до служіння у Церкві через залучення до служіння своїй парафіяльній спільноті, на посильну виховно-просвітницьку працю священиків та активних мирян серед молоді, з метою формування активної громадянської позиції щодо необхідності втілення у громадське життя автентичних християнських цінностей, й забезпечення відчутної присутності соціально активних молодих християн у суспільстві (передовсім, через волонтерські види діяльності у соціальних проектах; організацію роботи молодіжних газет, журналів, теле- і радіопередач, Інтернет сторінок та форумів, звернених до молоді, які пропагують християнські цінності).

Для пожвавлення християнського запалу молоді до активної участі в житті парафії та діяльності молодіжних християнських спільнот можна організувати на парафії «молодіжний євангелізаційний тиждень молитви», кількаденні реколекції або одноденну молодіжну молитовну конференцію. http://www.laityugcc.org.ua/myrjany_church_uk/articles/apostolic-work-with-youth.html

            Блаженніший Святослав Шевчук зауважує у своїй доповіді «Молодіжний апостолят як супровід у вірі», виголошеній на четвертій сесії Патріаршого Собору УГКЦ, присвяченій питанням молоді: «З одного боку молода особа потребує в парохії, як і в родині, уваги до своїх пошуків та сумнівів у вірі. Саме тут вона очікує на присутність когось, хто стане поруч і завдасть собі труду, щоб іти поруч з нею дорогою дозрівання у вірі. З іншого боку саме тут вона й потребує і справді може знайти осіб, що мають подібні до неї пошуки і зацікавлення, з якими цікаво і корисно подорожувати у вірі. В цих засадничих потребах лежить основа молодіжного парохіяльного апостоляту» [с. 149]. Шевчук С. Молодіжний апостолят як супровід у вірі / С. Шевчук  // Молодь у Церкві третього тисячоліття : Матеріали IV сесії Патріаршого (всецерковного) Собору УГКЦ. – Львів : Свічадо, 2009. – С. 141-160.

            У парафіяльній спільноті християн, життя якої зосереджене навколо щоденної Євхаристії, молодь покликана до активної участі у таїнственному житті Христової Церкви та посильної участі в розбудові парафії як братерської християнської спільноти. Активна участь молоді у таїнственному житті Церкви відбувається завдяки закликам, проповіді та навчанню священиків про важливість цієї участі через Сповідь, Євхаристію та інші Святі Таїнства, а також різним формам праці священика серед молоді: катехизації, діяльності недільної катехитичної школи, спільним молитовним зустрічам, творенню невеликих молитовних спільнот (плекання заступницької молитви за потреби один одного). У своєму пастирському листі “Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом” Блаженніший Святослав підкреслює, що “Боже Слово є основою християнського життя, а його джерелом і водночас вершиною – Пресвята Євхаристія”. [с.3] Пастирський лист Блаженнішого Святослава до духовенства, монашества і усіх вірних Української Греко-Католицької Церкви «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». – Видання Патріаршої Курії Української Греко-Католицької Церкви. – Київ : Вид-во “Друкарські куншти”, 2012.  –  8 с.

            Важливо, щоб молодь відчувала свою співвідповідальність за долю й становище своєї Церкви та парафії, що можливо лише за умови відкритості священика до інших та його активної співпраці з своїми парохіянами. Для досягнення цієї мети і священики і молодь повинні бути, в першу чергу, учнями Христа, які сповнюють в усьому волю свого Господа, як підкреслює у своєму пастирському листі «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» Блаженніший Святослав: “Одним із найважливіших обов’язків проводу парафіяльної спільноти є розпізнавання Божої волі та пошуки найкращих способів втілення її в життя” [с. 5] Пастирський лист Блаженнішого Святослава до духовенства, монашества і усіх вірних Української Греко-Католицької Церкви «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». – Видання Патріаршої Курії Української Греко-Католицької Церкви. – Київ : Вид-во “Друкарські куншти”, 2012.  –  8 с.

            Служіння, як лідера, передбачає духовне лідерство священика у парафіяльній спільноті та служіння здібної молоді, як молодіжні лідери, у своєму середовищі (молодіжних спільнотах і товариствах).

            І духовенство, і молоді люди покликані до місіонерської діяльності, а саме такого типу християнського служіння, який показав нам сам Ісус Христос у земному служінні (наприклад, притчею про доброго самарянина). Це служіння різним потребам знедолених людей, людей похилого віку (голодних нагодувати, нагих зодягнути, хворих відвідати, сумних потішити, терплячих підтримати).

            «Місіонерське служіння» означає свідоцтво своєї віри у християнські правди віри як словом, так і добрими ділами. Це свідчення на користь спасенної сили Христової Євангелії у власному житті, й житті своїх ближніх. http://www.laityugcc.org.ua/myrjany_church_uk/articles/apostolic-work-with-youth.html

В даному контексті у своєму пастирському листі Блаженніший Святослав наголошує, що відновлена Святим Духом церковна спільнота самим своїм буттям стає живою проповіддю Христа, присутнього у ній і пригадує один із улюблених висловів блаженного Папи Івана ХХІІІ, що “парафія – це криниця посеред села, до якої усі приходять, щоб втамувати спрагу” [c. 7] Пастирський лист Блаженнішого Святослава до духовенства, монашества і усіх вірних Української Греко-Католицької Церкви «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». – Видання Патріаршої Курії Української Греко-Католицької Церкви. – Київ : Вид-во “Друкарські куншти”, 2012.  –  8 с.

Таким чином, участь молоді в парафіяльному житті УГКЦ на сучасному  етапі  дозволяє стверджувати, що в даному контексті УГКЦ набула вагомий практичний досвід та створила передумови для подальшого розвитку молодіжного апостоляту в Україні, який у найближчому майбутньому дасть нам нові успіхи та створить необхідні передумови для того, щоб жива парафія стала справді місцем зустрічі з живим Христом для молодіжного середовища .