Підготовив о. митрат Іван Лайкіш

Голова Катехитичної Комісії

Перемисько-Варшавської Архиєпархії

 

Боже Слово і катехизація (керигма) в УГКЦ в Польщі

І  Введення

В стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року, яку названо: «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» прийнято 6 критеріїв. Першим з них є: Слово Боже і катехизація. Це показує, як важливу ролю сповнює катехизація в житті Церкви. Провід Церкви визначив, що кожна парафія має бути місцем пізнання правд віри і їх втіленням в щоденне життя кожного віруючого.

Голошення Божого Слова та кетехизація потребує осмислення в контексті нових церковних документів, оформлення статусу та структури Церкви в Польщі, забезпечення її матеріальної бази. Сьогодні, коли парафії забезпечені своїми храмами, священики побудували приходства, слід подбати, щоб храми стали місцем де будемо обновлятись через зустріч з живим Христом.

Собор є доброю нагодою, щоб Церква визначила орєнтири, вказала дорогу своїм вірним, якою слід їм прямувти. Це виклик перед яким станула УГКЦ в Польщі. Відповімо на нього – забезпечимо майбутнє Церкві в Полщі. Вірні не одержать відповіді, значить , перед нами не ма майбуття!          

Наказ, який Ісус Христос залишив апостолам перед своїм Вознесінням: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи, христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; …» залишається надалі зобов’язуючим для нас. Церква постійно до нього повертається, оновлює та актуалізує його і закликає своїх вірних до втілення в життя.

«Слово Господнє повік перебуває. Оце ж воно і є, оте слово, що було вам благовіствуване» (1 Пт. 1,25). Це сформулювання з Першого Послання Апостола Петра  вказує на живучість Божого Слова і таїнственність його перебування. Вічний Бог об’явився через дар Свого Слова. Це Слово, яке існує вічно, ввійшло в історію цього світу, ввійшло в проминання. Бог промовив його до людини в зрозумілий для неї спосіб. Воно стало тілом (Йо.1,14). Це Добра Новина. Благовіщення. «Це вістка, яка через століття дійшла до нас сьогодні» пише папа Венедикт ХVІ в посинодальному апостольському повчанні Verbun Domini.

Католицька Церква починаючи від ІІ Ватиканського Собору дуже багато уваги придяляє питанню передавання «цієї вістки». Цьому передаванню служить катехизація.

 

 

ІІ  Катехизація в документах Вселенської Церкви

 

Великим поштовхом для осмислення місії Церкви в сучасному світі був ІІ Ватиканський Собор. Він доручив приготовити Довідник з «катехитичного навчання християнського народу» (СD 44-Декрет про пастирський уряд єпископів у Церкві). 18 березня 1971р. Папа Павло VI затвердив цей документ під назвою Directorium Catechiticum Generale (Загальний катехитичний довідник). Він «став для партикулярних Церков орєнтиром на довгій дорозі відновлення катехизи» (Директ. 2). Другим значущим документом на катехитичному полі було апостольське поучення Evangelii nuntiandi з 1975р. В ньому папа представив напрацювання Загального синоду єпископів з жовтня 1974р., який був присвячений євангелізації в сучасному світі. В цьому документі подано «особливо важливий принцип, згідно з яким катехиза – це євангелізаційна діяльність в контексті великої місії Церкви» (Дир.-4). Тому катехиза має розглядатися як одна із постійних турбот Церкви.

Дуже багато уваги питанню катехизації в свойому навчанні приділяв також папа Іван Павло ІІ. Його перша енцикліка  Redemptor hominis (з 4.03.1979р.) має  євангелізаційний характер та є запрошенням до загальної євангелізації та діялогу з різними релігіями в сучасному світі. А в апостольському поученні Catechesi tradendae (Про катехизу в наших часах) з 16 жовтня 1979р. дає свої рекомендації та повністтю вводить катехизу в контекст євангелізації. У двайцяту річницю ІІ Ватиканського собору Іван Павло ІІ скликав Надзвичайний сигод єпископів, «щоб звернути увагу на добродійства та його духові овочі». Важливим для катехизації було рішення синодальних єпископів про те, що Церкві потрібний новий катехизм, який враховуватиме духові потреби сучасної людини. Після довгого та складного процесу опрацювання, Катехизм Католицької Церкви проголошено11 жовтня 1992р. Ця важлива подія а також зміни які відбулись в житті Церкви поставили вимогу переглянути Directorium Catechiticum Generale (Загальний катехитичний довідник). Новий Довідник про катехитичне служіння яке надзвичайно необхідне для виконання місії Церкви у світі проголошено 15 серпня 1997р. Останнім документом, що стосується катехизації це Катехизм Католицької Церкви для молоді – YOUCAT, який появився у 2011р. Послуговуючись мовою молодої людини він ставить 527 питань та дає на них відповіді. Пояснює головні питання віри та  християнської моралі які займають молоде покоління. У вступі до Катехизму, папа Венедикт ХVІ пояснює його потребу для молодої людини такими словами: «Мусите розуміти в що вірите. Слід вам поняти вашу віру так прецизійно як інформатик знає операційну систему компютера. Слід вам оволодіти її так як добрий музикант засвоїв партитуру музичного твору».

 Названі документи надали новий стимул катехизації. Вони упорядкували катехитичну площину та визначили її нове місце в євангелізаційному процесі. Катехизація стоїть у джерел євангелізації.  

Євангелізація починається з проголошення і проповідування Божого Слова, що веде до зародження віри, яка "йде від слухання". «Як увірують, якщо не почули, як почують, якщо не буде проповідуватись»(див.: Рим. 10,14-17). Тобто, звіщаємо Христа тим, які його не знають або про Нього забули. На тому етапі Господь потребує нашого голосу і свідоцтва християнського життя. «Реалізуючи в різних формах цю містагогічну функцію Слова, катехиза закладає фундамент під будівлю віри» (Дир.-64). Таким чином катехиза є «необхідною ланкою між місійною діяльністю, яка закликає до віри і діяльністтю душпастирською, яка безнастанно живить християнську спільноту» (Дир.-64). Після зародження віри починається впорядкований катехитичний процес вивчення Христової науки, щоденне зближення з Його Особою, завдяки чому віра стає зрілою і формується Христовий учень (див.: кан. 617 ККСЦ). Тим способом наступає передання науки Церкви від покоління в покоління. Важливою річчю є прийти до віри, але також важливим витривати в цій вірі до кінця. Без катехизації не буде зросту у вірі, не буде формування справжніх Божих дітей.

Метою катехизи є ввести людину у сопричасття з Ісусом Христом тобто, «довести людину не тільки до зустрічі з Ісусом, а до поєднання і навіть глибокої дружби з Ним» - читаємо в Загальному Катехитичному Довіднику (Дир-80). Сопричастія з Ісусом Христом силою свого динамізму спрямовує віруючого до поєднання з усім тим, з чим був глибого поєднаний сам Христос: з Його Отцем, який послав Його у світ, зі Святим Духом, з Церквою - Його Тілом, за яку Він Себе видав та з людьми, долю яких Він захотів розділити (Дир-81). Отже, катехиза веде до дозрілого переживання присутності Бога у церковній спільноті та до обожествення людини. Вона являється тривалим процесом, який охоплює все життя віруючої людини: від дитинства до старості. Включає в себе навчання християнської науки, поданої органічно і системно, щоб ввести людину в повноту християнського життя до участі св. Тайнах та в св. Літургії.

 

 

ІІІ  Катехизація в документах УГКЦ 

 

В нашій Церкві великих зрушень на катехитичному полі після ІІ Ватиканського Собору не помічаємо. Кожна єпархія в діаспорі, в тому і Церква в Польщі, індивідуально підходила до катехитичних питань і їх розв’язувала на міру душпастирських потреб. Вихід УГКЦ з підпілля (1989р.) позначився на скріпленню структури Церкви. В той же час, 18 жовтня 1990р. папа Іван Павло ІІ проголосив Кодекс Канонів Східніх Церков в якому титул XV повністтю присвячений церковному навчанню. Цей закон точно показує на звадання та відповідальність церковної єрархії за проповідування Божого Слова. А артикул ІІ титулу XV розглядає тільки катехитичне навчання.

В останній декаді ХХ ст. Синод Єпископів УГКЦ, який збирався кожного року чим раз більше уваги приділяв катехизації. А за постановою Синоду з жовтня 1996 року, Блаженніший Любомир (Гузар) Декретом від 8 лютого 1997р. згідно з ККСЦ 622, § 1, створив Патріаршу Катехитичну комісію. Це був дуже важливи акт. Комісія ця своїми діями стимулюватиме катехитичний процес в нашій Церкві. Опрацьовуючи катехитичні документи буде формувати нове розуміння катехизи в нашій Церкві. І цій Комісії зразу доручено виготовити «Катехитичний правильник УГКЦ». Враховуючи вимоги Церкви і потреби часу цей документ створено і був одобрений Синодом Єпископів УГКЦ у вересні 1999р. як основний документ для застосування катехизи в нашій Церкві.

Про важливість питання катехитичного для наших єпископів засвідчує те, що зразу по затвердженню «Катехитичного правильник УГКЦ» Синод доручив Патріаршій Катехитичній комісіх опрацювати катехизм для нашої Церкви. Про потребу катехизмів для місцевих церков писав у вступному слові до «Католицького Катехизму Церкви» папа Іван Павло ІІ: «Він (Катехизм) покликаний сприяти створенню нових місцевих Катехизмів, які враховуватимуть різноманітні ситуації і культури». А коли у 2002р. світ побачив український переклад цього Катехизму, то Блаженніший Любомир у вступі до нього висловив впевненість, що «з часом і наша Церква дасть своїм вірним богословські пояснення на основі власної традиції». Так теж сталося. Праці тривали понад 10 років.  2 червня 2011р. Блаженніший Святослав проголосив Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха». Про мету цього Катехизму Блаженніший у спровідному слові пише, що має «допомогти вірним краще пізнати і глибше втілити у власне життя передану Отцями нашої Церкви – святителями, мучениками, ісповідниками і преподобними – Христову віру, плекати київську християнську традицію, знайти в їх світлі відповіді на виклики сьогодення». Це глибше пізнати свого християнського коріння, як в Україні так і в діаспорі, пише Блаженніший «допоможе вірним віднайти власну ідентичність у сучасному світі з його викликами глобалізації та асимілації, і водночас пізнати універсальну вартість нашої східної традиції».

Ото ж Катехизм, велике досягнення нашої Церкви. Він «розкриває віровчення Церкви у трьох частинах: віра Церкви, молитва Церкви і життя Церкви». В ньому описана наша віра, розгорнена палітра східньої молитовної практики та вказано як зберегти греко-католикові в сучасному світі покликання до богоподібности.

Для обміну думок катехитичного середовища та для більшого ознайомлення загалу вірних з катехитичними питаннями Патріарша Катехитична Комісія запустила свій сайт в інтернеті (http://pcc.ugcc.org.ua/). Крім катехитичних документів на ньому можна знайти інформації про катехитичні заходи які відбуваються в структурах нашої Церкви, що розсіяні по всьому світі.

 

 

IV  Сучасний стан і катехитичні виклики Церкви в Польщі

 

Після демократичних змін в Польщі в 1990р. катехиза повернулася до шкіл як один з предметів. Церква залишила за собою право призначати до шкіл катехитів (надає катехитичну місію) які зобов’язані реалізувати катехитичну програму затверджену місцевим єпископом. Держава надає приміщення, одержує катехитів та веде нагляд за втіленням катехитичної програми.

-          Місце катехизи – школа

Наша Церква скористалася тією ситуацією. Священики, сестри монахині (Василіянки, Служебниці, Йосафітки) та миряни-катехити увійшли з греко-католицькою релігією до шкіл. Винагородження за працю, на відміну від монахинь та мирян, священика почали одержувати щойно з 1997р. За церковним законом, за катехизацію в парафії відповідає парох. На ведення катехизації в школі він зобов’язаний представити «місію катехитичну» яку надає правлячий єпископ. У випадку коли сам не веде катехизи, тоді подає прохання до правлячого єпископа, щоб виставив місію на подану парохом особу. Заняття з катехизи відбуваються також в прицерковних приміщеннях (Варшава, Вроцлав, Краків, Щецін), в домівках ОУП (Кошалін) за умов, що є домовленість з дирекцією школи або наглядним органом.

 

 

-          Програма навчання і підручники

Вже з кінця 50-х років ХХст., коли почали діяти перші наші душпастирства в Польщі, отці в міру можливости, почали системно проводити катехизацію дітей до першої сповіді та Св. Причастія. З часом цей круг поширився на дітей початкової школи а відтак і молодь. В катехизації вони користувались довоєнним катехитичним досвідом. Коли катехиза увійшла до шкіл, катехит змушений був реалізував катехитичну програму. В нас її не було. Підручники (скрипти) та програма виготовлені Сестрами Служебницями для наймолодших класів початкової школи в кінці 80-років ХХ ст. вже не сповнювали критеріїв освітнього законодавства. Доводилося користуватись римо-католицькими матеріалами. Однак директори почали ставити вимоги щодо греко-католицької програми. Бо ж не може двох катехитів з різних церков вчити катехизи з одної програми в одній школі. Першим таким «латанням діри» було рішення Архиєпархіяльної Катехитичної Комісії від вересня 2000р. про надання номерів для доборки підручників, якими користувались катехити. Відтак митрополитом Кир. Іваном Мартиняком була покликана Наукова Катехитична Комісія під головуванням о. Івана Галушки по написанню програм навчання для школи початкової, гімназії та школи середньої. 14 січня 2008р. програму затверджено на період до 31 серпня 2013р. Реформа в шкільництві, поява Катехизму УГКЦ «Христос – наша Пасха» та термін важности програми навчання заставили наших владик покликати Митрополичу Катехитичну Комісію, за участтю катихитів обох єпархій, для опрацювання нової підстави навчання релігії греко-католицької та нової програми навчання. В новий навчальний рік 2014/15 катехити увійшли з новою навчальною програмою, яка була одобрена нашими владиками 18 червня 2014р. Програму було побудовано за принципом розподілу матеріалу в Катехизмі УГКЦ «Христос – наша Пасха». Звичайно програма є важливим елементом дидактичного процесу, однак важко проводити урок без підручника. На жаль до сьогодні наша Церква в Польщі на виготовила катехитичних підручніків. Катехити користуються допоміжними матеріалами серії «З нами Бог» зі Львова, матеріалами виготовленими через Сестер Св. Анни в Україні та римо-католицькими посібниками (головно для учнів гімназії та середньої школи).  

-          Катихити

Після переселення першими катехитами були батьки а відтак коли почали діяти наші душпастирства катехизували священики. Вже з 80-х років ХХ ст. в катехізації дітей з допомогою священикам прийшли монахині. А в 90-х катехитами стали також миряни. Згідно катехитичних директив Вселенської Церкви та вимог ККСЦ, створено катехитичні структури в Архиєпархії Перемисько-Варшавській та Єпархії Вроцлавсько-Гданській. Щоб забезпечити нагляд за катехитами призначено катехитичних візитаторів. В поодиноких структурах нашої Церкви організовується катехитичні конференції. Багато духовних особі та мирян-катехитів дуже гарно включаються в організовані катехитичні заходи в кожній з єпархій (конкурси, огляди творчості, фестивалі тощо). Слід згадати, що на полі катехитичної формації в нас недолік. По суті вона не проводиться. 

-          Учасники катехизи  

Дидактичний процес з греко-католицької релігії зумовлений числом дітей яких батьки виявляють бажання посилати на «українську» релігію. В українських школах (Білий Бір, Бартошиці, Лігниця, Гурово Іл., Перемишль) створені дуже привітні умовини для катехизації. В осередках де катехиза відбувається по уроках і в міжкласних або міжшкільних групах це дуже важке завдання. Воно важке для всіх учасників цього процесу: катихитів, дітей та батьків. Вимагає великої креативності від вчителя та заангажування від батьків.

В головному, катехизою охоплені учні початкових шкіл та гімназії, оскільки вони навчаються в місцях свого проживання. Учнів середньої школи катехизацією важче охопити, бо ж вони навчаюсться в містах де не завжди є наші парафії або добровільно резигнують з цього обов’язку. Батьки теж вже не привертають так великої уваги до цього питання.

Організувати академіцку катехизу доводиться ще важче. На це складається багато обєктивних причин але також брак і досвіду, і доброї катехитичної пропозиції для сьогоднішнього студента.  

 Можна констатувати, що наша Церква в Польщі в традиційний спосіб проводить катехизаційний процес. Держава помогла його упорядкувати але в цьому катехиза не вичерпується. Вже у 2000р. Синод наших Єпископів заохочував, щоб "всебічно дбати про створення при кожній парохії недільних катехитичних шкіл для виховання і впровадження в молитовне, літургічне та практичне християнське життя в спільноті – Церкві."

Пропозиції на Собор, які були зголошені в наших парафіях в багатьог випадках переспівуються із вченням Церкви на тему катехизації та прикликаним заохоченням Синоду Єпископів. Погляньмо на ті пропозиції.

 

 

V  Катехитичні пропозиції від парафій в Польщі

 

            Зголошені пропозиції упорядковані в блокі за адесатами та пропонованими темами.

 

1. Катехизація в сім'ї:

• Сім'я і родина це також “майданчик” для катехизації. Тому священики повинні

усвідомлювати батькам, що вони, в щоденному житті повинні розмовляли з дітьми на релігійні теми, давали їм позитивні приклади і не давали негативних.

 

2. Катехизація через читання Святого Письма:

• Організувати біблійні гуртки в парафіях - спільне читання і обговорення Святого

Письма.

• Заохочувати вірних до регулярного, індивідуального читання Св. Письма.

 

3. Катехизація дітей і молоді:

• Для класів 1-2 повинен бути опрацьований катехизм написаний латинськими

літерами. Він повинен бути затверджений церковною владою і не мінятися надто часто.

• Для греко-католицьких дітей в Польщі повинні бути опрацьовані пристосовані до їхніх потреб підручники.
• Треба також задуматися над впровадженням польської мови до навчання релігії,

тому що багато дітей вже дуже слабо знає українську.

• Слід подумати про перенесення навчання релігії зі шкіл назад до кетехитичних

зал. Школа не є найкращим місцем для навчання релігії.

• Заняття для молоді і студентів повинні провадитися в сучасний спосіб,

з використанням сучасних педагогічних методів праці, передачі інформації,

техніки та наданням багатьох прикладів з реального життя. Теми тих занять повинні виникати з проблем, які нуртують молодь – як релігійних так і життєвих. Класичний (архаїчний) спосіб ведення занять, який на жаль в багатьох випадках продовжується, для даної аудиторії є непривабливим і знеохочує їх до участі. Це основна причина відходу багатьох молодих від активного життя парафій.

• Впроваджувати різноманітні форми катехизації (не тільки класичні уроки чи лекції) наприклад: спільні вогнища, екскурсії, зустрічі.
• Частіші візитації катехитів. Кожен з них має раз на семестр висилати звіт про свої досягнення у навчанні.
• Створити в інтернеті сторінку – щось в роді інтернетового посібника для вчителів греко-католицької релігії в Польщі. Можна би було на ній публікувати: матеріали для навчання, приклади чи сценарії занять, готові презентації, рекомендації літератури,фільмів, тощо.
• В нашій дійсности не можемо забувати, що на катехизі працюємо з одиницями або з 2 + а діємо теж з одиницями, отже 1+ а не 100+.
• Потрібний захист наших катехитів з боку церковної влади, в разі виникнення проблем у школах. Трапляється, що директори шкіл забирають години, або змушують переписати дітей до інших шкіл – у своєму районі. Тоді наші діти вчаться в різних школах і важко їх зібрати разом на уроки релігії чи українську мову.

 

4. Організувати катехизу для дорослих парафіян:

• У програму навчання для них слід включити (крім релігійних) такі теми: історія нашої Церкви, історія України, а також поглиблене вивчення Святого Письма.
• Пояснювати вірним наші традиції, звичаї, обряди – їх символіку і значення для

духовного і релігійного життя.

• Навчання для дорослих могло би відбуватися у формі дискусійних зустрічей.
• Священики в парафіях повинні ввести окремий вид катехизації (зокрема на тему

традиції, символіки і літургіки) для осіб, які прийшли до нашої Церкви зовні

(наприклад через подружжя). Таких осіб є щораз більше і багато хто з них хоче

дізнатися більше про нашу обрядовість і брати активну участь в релігійному житті.

• Prowadzić katechezy dla dorosłych.
• Шукати форми катехизи – катехуменату дорослих і молоді.
• Молитовні та катехитичні зуcтрічі родин.
• Ø Душпастирство подруж в тому числі мішаних обрядово та національно, нагода для катехизації.
• Індивідуальна катехизація під час душпастирського візиту (тзв. Коляди).
• Час від часу запрошувати на доповіді для вірних визначних знавців якоїсь теми.
• Надати доступ в парафіях до релігійної преси (не тільки Благовіст).
• Організовувати клуби релігійної пісні — зустрічатися, вчитися нових пісень, давати концерти.
• Слід створити простий словник складної церковної термінології для наших вірних в Польщі. Багато хто не зовсім розуміє зміст читань чи навчань, через незнання термінів.

 

5. Катехизація під час недільної та святочної Св. Літургії:

• Перед Літургією (не на проповіді) священик повинен присвятити 2-5 хвилин на

пояснення даної Служби, або стисло розповісти про якусь іншу тему (наприклад

про тетрапод, іконостас, чи якийсь обряд, тощо).

• Використовувати недільну проповідь для навчання про церкву, історію, звичаї і

літургіку. Так можна потрапити до максимальної аудиторії. Розповідати цікаво і

стисло.

• Під час такої проповіді окрему увагу звернути на пояснення символіки

і поглиблювати розуміння Служби Божої вірними.

• Послання, які читаються під час Служби Божої, часто є незрозумілі і задовгі. Вони повинні бути короткі, стислі, на тему і зрозумілі для всіх (без зайвої риторики).
• Священики і дяки повинні звернути увагу, щоб читати біблійні тексти в такий спосіб, щоб їх зміст був зрозумілий для вірних.
• Реколекції – особливу увагу звернути на пристосування наук до аудиторії (зокремана вік, але також рівень освіти, робота, тощо).
• Проводити триденні різдвяні реколекції.

 

6. Прагнення і побажання:

• Wskazanie mechanizmów zmierzających do lepszego zaangażowania wiernych w życiu Kościoła, w tym parafii i lepszego stosowania praktyk religijnych.
  • Ø Звернути увагу на потребу більшого ангажування мирян в життя парафії            та більшої відповідальності мирян за парафію: душпастирському, молитовному, літургічному, організаційному та матеріальному вимірі.

 

VІ  Висновки

Зголошені катехитичні пропозиції засвідчують, що очікування вірних в євангелізаційному плані являються більшими від того, що душпастирі пропонують своїм вірним. І це радує. Люди шукають. Хочуть поглибити віру, здобути знання та пізнати знакі та обряди які дозволять їм наближитись до Бога. Звичайно, пропонувати це одне а реалізувати пропозицію це річ друга. Бо ж, щоб введести в життя пропозиції треба стати учасником цього процесу. З тим буває по-різному.

Сьогодні катехизацію треба розглядати як процес, який Церкві потрібно проводити на трьох рівнях. Це катехиза:

1. сімейна
2. шкільна
3. парафіяльна.

На тих трьох площинах треба шукати шлахів оновлення. Блаженніший Святослав у Пастирському листі про «Живу парафію» пише, «що постійна і безперервна у віковому сенсі катехизація дітей, молоді, дорослих і старших – необхідна умова живої парафії». Отже катехизація має бути постійна і безперервна. Вона тоді стане засобом кращого пізнання і втілення в життя Христової віри, що передана нам Отцями Церкви. Така катихиза може оживити наші парафії. Пізнаючи віру Отців будемо плекати київську християнську традицію та формувати еклезіяльну тотожність сучасного греко-католика в Польщі. У світлі тієї віри знайдемо відповіді на виклики сьогодення.

 

Катехиза в сім’ї

Оновлення катихизації треба почати з сім’ї. Наші сім’ї, молоді подружжя потребують помочі. Християнський вимір сім’ї та подружжя затрачується. А батьки це перші катехити, що  засівають зерно Божого Слова в серцях дітей. Щоб вони це могли робити, самі потребують знання правд віри та постійного поглиблення своєї віри. Їх приклад віри стає поштовхом до зростання зерна Божого Слова. Сім’я це підвалина на якій спирається всецілий світ життя людини. Тут починається наше обожествення. Бог сказав: «Створімо людину на наш образ і на нашу подобу» (Бут. 1,26). В Катехитичному правильнику УГКЦ читаємо: «Східнє богослов’я вчить, що людство успадкувало божественне життя навічно, при умові постійного зростання в Божому житті. Навіть коли людство відвернулося від Бога, Бог не відвернувся від людства» (Кат. прав. 50). Отже, «обожествення – це процес перетворення і повернення до первісного дару бути богоподібним і зростати в Бозі» (Кат. прав.51). Потрібно підчеркувати ролю батьків в обожественні так як вони беруть участь в «створені людини». Вони стають «священиками» «домашньої церкви». Вони приводять своїх дітей до Бога. Тут і місце на читання і розважання Святого Письма, на лектуру доброї книжки чи релігійних часописів. Однак найкращою катехизою є щоденне родинне життя сперте на правди, що випливають з Євангелія. Для покріплення молодих сімей потрібно в нашій Церкві завести:

1)      катехизи для батьків перед охрещенням дитини,

2)      організувати в парафії катехизи для молодих батьків,

3)      заохочувати молодих батьків до введення в щоденну практику в сім’ях: спільну молитву, молитву перед їдою, читання Св. Письма та Катехизму «Христос – наша Пасха».

 

Катехиза в школі

 

Катехизацію, яку започатковують батьки, продовжують катихити в школі. На сьогодні наша Церква охопила навчанням релігії всіх дітей, яких батьки виявили бажання посилати на нашу релігію. Катехити одержали важливий інструмент до своєї праці а саме нову катехитичну програму. Навчання релігії дуже добре організоване. Вчительська кадра має відповідні кваліфікації. Катехитам, які бажають забрати дітей зі школи до прицерковної залі, а водночас черпати з привілеїв шкільної катехизи, підкажу: можна це зробити  за умов, що домовимось в цьому питані з дирекцією. Буває, що дирекції це корисно тому, що може відпустити швидше працівників додому.

Коли говоримо про дидактичний процес, то слід згадати проблеми зі знанням кириличної азбуки а буває, що взагалі зі знанням української мови серед дітей, про що і в пропозиціях згадується. Деякі з пропозицій подані польською мовою. Це засвідчує про асиміляційні процеси, що проходять в наших парафіях. В багатьох родинах не розмовляється українською. Тому і бачимо в зголошених пропозиціях видати катехизм писаний латинськими буквами для 1-2 класу. Про проблеми з катехизою серед студентів я згадував. Є об’єктівні на це причини але і кадрові недоліки.

Хочу підчеркнути велику посвяту всіх які катехизують. Маю на уваз священиків, монахинь вчителів мирян (в архиєпархії це 8 осіб). Вони з великою ревністтю та відданням виконують це завдання.

Буває, що сімейна катехиза занедбана, тоді в школі потрібно голосити керигмат. Звіствувати Христа, щоб дитина могла мати релацію з Господом Богом. Бо коли в дитини  не має тієї релації тоді не буде розуміти катехизи. Щоб вдосконалити дидактичний процес греко-католицької катехизи в школі потрібно:

1)      виготовити підручники з релігії для учня та вчителя,

2)      перекласти на польську мову Катехизм «Христос – наша Пасха»,

3)      перекласти на українську мову нову підставу навчання і нову програму греко-католицької релігії в Польщі,

4)      підготовити підручники писані латинкою для дітей в кл. 1-3,

5)      організувати духовну формацію для катехитів,

6)      організувати катихизу для батьків дітей які підготовляються до І Св. Сповіді та врочистого Св. Причастія,

7)      проводити катехитичні конференції з єпископом,

8)      створити закладки на єпархіяльних веб сторінках присвячені катехизації.         

 

  Катехиза в парафії

У 2000р. Синод Єпископів УГКЦ заохочував, щоб створити при кожній парохії катехитичні школи для виховання і впровадження в молитовне, літургічне та практичне християнське життя в спільноті – Церкві.Зголошені пропозиціїзасвідчують про потребу організувати парафіяльну катехизи в наших парафіях. Вона має бути пропозицією для всіх парафіян. Її завдання це вказати як спираючись на досвід віри біблійних персонажів чи свідків віри Христової Церкви увійти в персональний діалог з Ісусом Христом. Тому пропоную зголошеним пропозиціям надати душпастирську формулу або інакше, створім при наших парафіях катехитичні школи. Школи будуть діяти за умов не пропозицій а бажання пізнавати. Чи їх створимо? Відповідь у наших руках. Катехитичний правильник УГКЦ подає, що у відповідь на потреби сьогодення та спираючись на багату спадщину минулого, катехиза в УГКЦ має прямувати до обожествення людини яке звершується протягом всього її життя. Пропоную організувати в наших парафіях:

1)      Біблійні кружки – праця зі Святим Письмом.

2)      Літургійну катехизу – пояснення літургії.

(Серед зголошених пропозицій, чи не найбільше торкалось питань літургійних. Це зрозуміло. Свята Літургія це богослуження в якому беремо участь щонеділі та у свята. Бачимо багато знаків та обрядів. Вони нам приближують а то й уприсутюють Господа Бога. Літургія це привілейоване середовище Божого Слова. Інтуітивно відчуваємо голод розуміння тих обрядів та знаків, бо ж за ними приховане обличчя самого Бога. Літургійна катехиза в нашій парафії надасть змогу пробитись через «засіки» обрядів та знаків літургійної молитви, церковного року, іконографії та сакрального мистецтво, щоб станути ближче Бога. І тут нам в пригоді стає Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» в якому ІІ розділ повністтю присвячений Молитві Церкви).

3)      Антропологічно-керигматичну катехизу

(Катехитичний Правильник УГКЦ антропологічну катехизу подає як засіб пояснення життєвих ситуацій людей у світлі Божого Об’явлення. І пояснює, «що основним завданням катехизи є не тільки застосовування Божого Об’явлення до людських понять, а насамперед одухотворення і преображення цих понять для відповіднього прийняття Божого Об’явлення» (Кат. прав.46). Бог діє в історії світу, нородів та людей. В тій катехизі пізнаємо Господа Бога який дає відповіді на питання, що займають ум людини: з філозофії, з богословія, з історії тощо).      

              Для цієї важливої справи, якою є катехизація, потрібно всім нам об’єднатися у молитві і визнати, що це велика відповідальність всіх нас за це Боже діло. Парафія справді буде місцем зустрічі з живим Христом, коли зголошені пропозиції почнемо реалізувати в душпастирській практиці наших парафій.