Пошук по сайту

Постанови Єпархіальних Соборів

Увага

Ви маєте змогу подати свої пропозиції на Патріарший Собор 2015 року на тему:

"Жива парафія - місце зустрічі з живим Христом"

для цього необхідно надіслати листа за адресою: sobor2015@ukr.net

о.Тарас Барщевський

На Патріаршому Соборі о. Тарас Барщевський у своїй доповіді «Проголошення Божого Слова» озвучив пропозиції від Єпархіальних соборів щодо першого пункту «Слово Боже і катехиза» Пастирського послання Блаженнішого Святослава Жива парафія – місце зустрічі із Живим Христом».

Першим пунктом доповідач виокремив, що крім парохів проголошення Божого Слова повинні долучитися катехити, семінаристи, богопосвячені особи, миряни, які мають тісно співпрацювати між собою. (Трансляція пленарного засідання Патріаршого Собору. День перший.)

 

Друге – адресатами проповіді є практично всі: діти, молодь, дорослі. Більший наголос покладено на працю з сім’ями. Говориться також про проповідь Божого Слова у навчальних закладах, підкреслюється важливість катехизації і для біблійних гуртків, молитовних спільнот…

Третє – засобами проповідування Божого Слова, окрім проповіді і властивої катехизації, можуть бути також реколекції і прощі. Важливо використовувати різні сучасні ресурси комунікації: газети, радіо, телебачення, інтернет. Одним словом, саме проповідування повинно виходити за стіни храмів.

Четверте – велику увагу присвячено потребам освіти: від простих інформаційних курсів про Святе Письмо до його поглиблення і довгострокових програм вивчення Святого Письма: від вишколу провідників біблійних гуртків до методики катехизації в семінаріях, а також семінарів для священиків, пов’язаних з проповідництвом і проголошенням євангельської Благовісті.

Доповідач відзначив два важливі середовища, в яких в основному звучить Боже Слово – Літургія і богослов’я. «Наша Літургія, - каже отець Тарас, – насичена біблійними текстами. Нема жодного богослужіння (чину) – і думаю, не може бути без текстів Святого Письма. Зрештою, як уже було сказано, Літургія є місцем звершення Божого Слова і найкращим середовищем проголошення Слова Божого в контексті літургійної дії. Перше – на кількох єпархіяльних соборах часто звучали пропозиції додати до Божественної Літургії читання Старого Завіту і щоб впровадити хоча б дворічний чи трирічний цикл читання недільного Євангелія та Апостола. На другому місці – одне спостереження. Дуже часто ми і далі продовжуємо свідомо і систематично скорочувати Святе Письмо: це часте і, думаю, також розповсюджене явище, брати тільки одне Євангеліє чи апостола, незважаючи на передбачені уставом два. Так само ми стали свідками опущення не тільки на практиці, але вже і напівофіційно численних псалмів».

Третя проблема, за словами доповідача,– мова наших богослужінь, а зокрема мова біблійних перекладів. Переклади біблійних текстів для літургійного вжитку окрім гарної мови, повинні бути не тільки зрозумілі сьогоднішній людині, але і сприятливі на слух…

На жаль, вважає доповідач, в українській мові не існує жодного біблійного перекладу, зробленого чи пристосованого до вимог літургійного вжитку. І, наскільки мені відомо, не існує ще свідомості про важливість і конечність такого перекладу. Яке може бути проголошення Божого Слова, якщо це Слово не є зрозуміле і замість того, щоб запалити серця любов’ю до Бога і ближніх, переклади ріжуть вухо і обтяжують голову незрозумілими словами і карколомними реченнями?!