Остаточний звіт
2014 рік, Архиєпархальний Собор на тему «Живої парафії»
Вінніпезька Архиєпархія УГКЦ, Канада
24 травня 2014 р. - 6 червня 2015 р.
ВСТУП: Коротка історія процесу Собору
Вінніпезька Архиєпархія провела основний Собор в 2002 році, що вирішував питання, пропаговані через ініціативу «Живої парафії» в межах Української Католицької Церкви. Цей Собор, проведений тринадцять років тому, являв собою комплексну програму підготовки, належного попереднього опитування парафій, а згодом – три дні переговорів, обговорень та підбиття підсумків. Можливо, результат не став радикальною трансформацією, на яку деякі сподівались, але була запроваджена низка змін, що справді змінила життя Архиєпархії. Такі речі, як пастирські наради в межах багатьох парафій сприяли покращенню життя в церковному житті цілої провінції (області). До цього Собору зрештою було залучено лише обмежену кількість осіб – делегатів, оскільки мало хто допустив парафіян до участі разом з духовенством.
Коли Синод Єпископів Української Католицької Церкви вирішив, що всім єпархіям та екзархатам слід провести місцевий Собор у 2014 році на тему «Жива парафія – місце зустрічі з Живим Христом», вінніпезький Собор вдалось провести на підґрунті, вже закладеному десятиліттям раніше. Однак, деякі представники духовенства та віруючі Архиєпархії розмислювали, чи було б корисно проведення ще одного Собору, особливо зважаючи на те, що багато пропозицій та рішень попереднього Собору не було реалізовано. Цей Собор щодо «Живої парафії» повинен мати новий підхід для залучення нового покоління віруючих замість простого завершення на великому ентузіазмі та підведення довгого переліку простих висновків та рішень – якими б чудовими вони не були.
Митрополит Лаврентій Гуцуляк запросив преп. Андрія Онуферка на конференцію всього духовенства Архиєпархії задля представлення ідеї «Живої парафії», а особливо тематики призначеного Собору. Серед запропонованих ним зауважень та пропозицій о. Андрій описав варіант провести не один Собор, а низку менших Соборів або «засідань» Собору по всій Архиєпархії. У зв’язку з її розміром (майже 650000 квадратних кілометрів) Митрополит погодився на такий підхід.
Координатор «Живої парафії» Архиєпархії преп. д-р о. Михайло Квятковський склав план щодо поділу Архиєпархії на три зони, з яких кожна має набір міських та сільських парафій у кожному регіоні, щоб віруючі могли врахувати потреби та проблеми інших парафій. Далі – замість обмеження участі духовенством та деякими обраними парафіянами, від кожної парафії попросили прислати не максимум, а мінімум 5 делегатів. Загалом будь-який з мирян, що бажав взяти участь у Соборі, запрошувався до такої участі – якщо він бажав здійснити підготовче читання та приїхати на місце проведення засідання Собору. Це забезпечило набагато ширшу участь та консультації всього Народу Божого Вінніпезької Архиєпархії.
Архиєпархія була поділена на Західну, Північно-Центральну та Південно-Східну частини. Навіть центр провінції місто Вінніпег було поділено таким чином, щоб його 15 парафій зустрічались та ділились справами й новинами з сільськими парафіями. Такий розподіл виявився дуже ефективним.
ОСНОВНИЙ МЕТОД: Що відбувалось на Регіональних Соборах
Засідання проходило протягом одного повного дня. Воно було надзвичайно продуктивним та задовільним, але найвлучнішим словом було б «інтенсивне». Учасники прибули рано вранці та залишились там навіть після вечері.
Звичайно, кожне з регіональних «засідань» було підкріплене молитвою – в тому числі Святою Літургією при відкритті та Молебном на завершення.
Після легкого сніданку відбулась перша презентація на тему мети Церкви, Містичного Тіла Христового, невід’ємними членами якого ми всі є. Було представлено загальне священство вірних, і всі учасники зрозуміли, що кожен є покликаний присвятити себе справі Христа на землі.
Друга презентація була на тему «Візія 2020» та «Живої парафії». Всі учасники Собору заздалегідь прочитали та ознайомились Пастирським листом Блаженнішого Святослава «Жива парафія – місце зустрічі з Живим Христом» та іншою відповідною пастирською документацією. Ця презентація більше мала на меті «освіжити» це в пам’яті, особливо щодо 6 пріоритетів ініціативи «Жива парафія» та значення кожного з них.
Делегати обрали Пріоритет, що їх найбільше цікавив, та зібрались у малих групах для обговорення власних спостережень та вироблення резюме, яке б висвітлювало суть такого конкретного пріоритету для нашої місцевої церкви. Також учасники підготували основний рекламний плакат, який би, знову-таки, висловлював суть такого конкретного пріоритету. Загальна користь від такої групової роботи полягала в тому, що учасники мали можливість поділитись плодами свого підготовчого дослідження та співпрацювати з особами, що, хоч і походячи з різних парафій, мали подібний ентузіазм.
Після обідньої перерви кожна з трьох осіб з-посеред мирян зробила презентацію з двох частин. Спочатку вони поділились своєю оцінкою бачення сьогоднішнього місця церкви – хороші та погані сторони, успіхи та невдачі. Згодом вони пояснили, що, на їхню думку, місцевій церкві – зокрема Архиєпархії – необхідно було зробити протягом наступних шести років (тобто, до 2020 року), якщо наші парафії мають перетворюватись у справжні Живі парафії. Трапилось так, що ці три презентації були дуже відмінними одна від одної, але всі надали стимул для подальшого обговорення.
Учасники знову поділились на невеликі групи, але з іншим складом, щоб знову співпрацювати з іншим набором осіб з інших парафій. Вони також обговорювали теми, висунуті доповідачами – «яке місце нашої церкви» та «яку послідовність дій нам необхідно виконати протягом наступних шести років»? Оскільки групи було поділено на шість пріоритетів «Живої парафії», від кожної групи попросили запропонувати хоча б п’ять (до десяти) конкретних стратегій, необхідних для виконання або усунення пробілу, що існує стосовно конкретного пріоритету їхньої групи.
Шість «переліків» стратегій було виставлено в основному залі проведення Собору, і згодом учасники повинні були ознайомитись із кожним таким переліком та відзначити одну стратегію, що, на їх переконання, була найважливішою та досягнення якої було найімовірнішим в нашій Архиєпархії.
Після Молебну для всіх учасників була запропонована вечеря, протягом якої представники кожної з ранкових груп представили та пояснили свій огляд Пріоритету «Живої парафії» та рекламний плакат.
Будь-яких бажаючих учасників також запрошували поділитись власними спостереженнями з Собору, а також своїми сподіваннями щодо оновлення Церкви.
Настрій, з яким кожен покинув засідання при поверненні додому після довгого та зосередженого дня, - це величезне задоволення та надія, а також відчуття належності до великої єпархії, де голос кожного почуто і внесок кожного має значення.
Статистику та результати трьох регіональних засідань Собору було опубліковано на сайті Архиєпархії та відправлено всім учасникам, що надали адреси електронної пошти при реєстрації.
КОНКРЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ: Як формулювались ініціативи
Внесок всіх численних учасників Архиєпархіального Собору було зібрано, погоджено та скорочено до тезового викладу основних тем та стратегій. Такі тезові виклади було розміщено на сайті Архиєпархії в «сирому» вигляді. Вірян хвилювали два основних питання: потреба у комплекснішій програмі релігійної освіти – особливо для дорослих, а також потреба у кращому розумінні та переживанні Церковної Літургії. В межах цих двох основних питань та з постійним урахуванням фундаментальних «шести пріоритетів живої парафії» внесок учасників Собору було сформульовано у вигляді майже 30 ініціатив, які вбачаються важливими для майбутнього зростання Архиєпархії. Ці ініціативи були опрацьовані та вивчені для формулювання конкретного уявлення про необхідні ресурси для реалізації проекту та ймовірні фінансові витрати, а також, серед багатьох інших факторів, строки та терміновість конкретної ініціативи. Це принесло процес від початкового моменту мрії до царства реальності. Як будуть реалізовані ініціативи, що, на нашу думку, є необхідними для життя та майбутнього Архиєпархії? Що насправді для цього знадобиться? Як ми будемо збиратись або розвивати необхідні ресурси для досягнення цієї реалізації? Результати цього етапу, звичайно, загартували ентузіазм необхідністю тверезої оцінки.
Це перетворення ідей ініціатив у солідніші плани виконання зайняло безліч годин вивчення та роботи як в малій групі представників духовенства, так і з професіоналами в галузях управління та бізнесу. Вироблені плани для кожної ініціативи – оскільки вони ще були в стані незатверджених напрацювань – не публікувались на сайті, але розповсюджувались безпосередньо між духовенством та іншими учасниками Собору (за бажання, будь-який делегат Собору може отримати їх копію, надіславши запит на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.)
Задум полягав на тому, щоб вже вивести роботу з довгого переліку «рішень», що ризикує загубитись як звичайний список побажань, на рівень конкретного набору найтерміновіших та найреалістичніших рішень для негайного прийняття.
Далі безпосередньо слідує один з менш деталізованих переліків ініціатив, що використовувався в процесі трохи пізніше. Згодом він буде представлений як відпрацьований остаточний перелік рішень. Варто відзначити, що цей перелік не відображає остаточну класифікацію за ступенем важливості.
1.0 Євангелізація
1.1 Архиєпархіальний літургійний комітет
1.3 Комітет щодо покликання
2.1 Єпархіальна релігійна освіта для дорослих
2.2 Керівництво катехизою для дітей та молоді
2.3 Парафіяльне вивчення Біблії
3.1 Програма Пастирських Листів (від Митрополита та єпископів)
3.2 Архиєпархіальна пасторальна консультативна рада
3.3 Структурована програма зв’язків між керівництвом
3.4 Структурована програма зв’язків парафії (спільне використання талантів, приміщень та обладнання, організація заходів)
3.5-3.7 Канали зв’язку: сайти, YouTube, інше
3.8 Канали зв’язку: для проведення конференцій та викладання
4/5.1 (пасторальна увага) Програма піклування про хворих та госпіталізованих
4/5.2 Програма прийняття гостей (політика та навчання для кращого прийняття парафіянами нових людей)
4/5.3 Структурована програма громадської допомоги
4/5.5 Програми впливу на громадську думку
6.1 Політика для покращення пасторального лідерства серед духовенства
6.2 Політика для покращення адміністративних та управлінських навичок серед духовенства
6.3 Навчання духовенства життєво важливим навичкам
6.4 Політика/рекомендації для мирянських лідерів в парафіях
6.5 Архиєпархіальні накази та рекомендації для духовенства
6.6 Рада Архиєпархії щодо бачення та стратегії
6.7 Постійна рада з питань сім’ї, молоді та людей похилого віку
6.8 Рекомендації, політика та навчання для волонтерів
ПАСТИРСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО: Засідання з духовенством
Хоча духовенство Архиєпархії, разом з Вірними своїх парафій, брало повну участь в регіональних засіданнях Собору, очевидно, що священикам як душпастирям спільно з Архиєпископом, Митрополитом Лаврентієм Гуцуляком, також необхідно вивчати та оцінювати результати.
Саме тому, окрім консультацій між Митрополитом та Координатором Архиєпархії було проведено три спеціальних конференції для духовенства для уможливлення вивчення, належного розуміння матеріалів засідань Собору, а також їх перетворення у конкретний, систематичний план реалізації. У двох з конференцій брало участь духовенство, в одній – Пресвітерська рада.
Вивчення духовенством роботи Архиєпархіального Собору мало велике значення. Зрештою, ці представники духовенства мали б бути тими, хто здійснюватиме або хоча б підтримуватиме запровадження рішень на рівні парафії. Духовенство Архиєпархії запропонувало власні зауваження та висунуло пропозиції щодо змін. Все це було включено до попередньої роботи засідань Собору.
Після змін та роз’яснень ініціатив духовенство було готове до остаточної роботи ще одного остаточного пленарного засідання Архиєпархіального Собору.
ВИСНОВКИ ТА РІШЕННЯ: Чого ми навчились в процесі? Що далі?
Завершальне пленарне засідання
Всіх, хто брав участь в одному з початкових трьох регіональних засіданнях Собору, було запрошено повернутись на остаточне засідання в місті Вінніпезі. Воно буде таким самим інтенсивним, як і перші три, оскільки для остаточної консультації необхідно виконати чимало роботи. Як завжди, учасники заздалегідь отримали матеріали для обговорення на ознайомлення та підготовку.
День почався зі Святої Літургії, яку відслужив Митрополит Лаврентій та духовенство Архиєпархії в церкві Пресвятої Євхаристії у Вінніпезі – цей храм було обрано, оскільки він також має великий Парафіяльний центр, де мало відбутись засідання Собору.
На жаль, через далеку відстань та інші обов’язки дехто з запланованих 200 учасників не зміг відвідати заключне засідання, але приблизно сімдесят представників духовенства та інших вірних змогли приїхати.
Координатор ‘Живої Парафії’ Архиєпархії, відкрив засідання коротким оглядом всієї виконаної на даний момент роботи та реалізованих заходів. Він також коротко описав перелік ініціатив станом на той час. Після того для прояснення будь-яких запитань делегатів послідував період питань та відповідей.
Перше обговорення передбачало групову роботу. Учасники знову розділились на менші групи. Вони добре ознайомились з ініціативами та мали хороше уявлення щодо того, що кожна з них передбачає. Тепер учасників попросили обговорити та дійти консенсусу в групі щодо того, якими ініціативами зайнятись раніше, а які можна відкласти на потім. Результати таких обговорень виводились на екран, щоб учасники могли швидко проглянути та порівняти їх.
Митрополит виголосив промову до пленарного засідання, повторно наголошуючи важливість руху «Жива парафія» для нашої Церкви. Він висловив щиру подяку всім учасникам та залученим особам, як мирянам, так і духовенству, за численні години їхньої роботи. Митрополит також довго говорив про важливість євангелізації та про те, що вона не обов’язково повинна бути лише однією з багатьох ініціатив, але повинна супроводжувати всю роботу Церкви. Він запевнив делегатів, що їхні спостереження дуже поможуть йому та вінніпезькій делегації для ефективнішої участі в Патріаршому Соборі в Україні. Найважливіше – Митрополит пояснив учасникам, що по поверненні з Собору та Синоду Архиєпархія розпочне роботу із запровадження стратегій в усіх своїх парафіях, а отже допомога всіх учасників має велике значення.
Перед прикінцевим обідом всіх делегатів попросили висловити власні переконання щодо ініціатив та позначити в опитувальному листі на свій вибір три ініціативи, що, на думку делегатів, є найважливішими на даний момент.
Остаточний етап: запровадження
Собор Вінніпезької Архиєпархії, хоч і проведений в незвичному форматі, спрямованому на залучення якомога більше парафіян, справді зберіг фундаментальні параметри, передбачені для єпархіального собору. Першочерговою метою собору є допомога єпископу в справах, які стосуються особливих потреб або дають єпархії певну перевагу (Кодекс канонів східних церков, к. 235). В цьому аспекті собор мав надзвичайний успіх. На Собор з’явились всі запрошені (пор. ККСЦ, к. 238), однак, крім того, можливість участі була відкрита для багатьох Вірних. Завдяки цьому, Вірні Архиєпархії ніколи так не були так добре поінформовані про Живу парафію та не відчували такого ентузіазму щодо можливостей!
Митрополит вирішив, щоб Координатор Архиєпархії вів три засідання Собору. Це забезпечило цілковито вільне обговорення з боку всіх учасників, адже вони не відчували обов’язку дотримуватись того, що вони – правильно чи ні – могли відчувати є преференцій місцевого ієрарха. Однак, Митрополит залишився в курсі щодо ходу обговорення та особисто брав участь в усіх засіданнях духовенства та в підсумковому пленарному засіданні. (пор. ККСЦ, к. 237).
Остаточне рішення щодо того, якому з рішень буде надано перевагу в Архиєпархії, звичайно, є прерогативою Митрополита. На кінцевому засіданні представниками духовенства та учасниками було погоджено, що остаточна публікація рішень та план запровадження будуть здійснені після повернення Митрополита та вінніпезької делегації з все-Церковного Патріаршого Собору в Івано-Франківську, Україна, що відбудеться 24-28 серпня 2015 року (пор. ККСЦ, кк. 241-242)