РЕЗОЛЮЦІЇ

Єпархіального собору Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ
на тему: «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», 
який відбувся у м. Жовква 30-31 серпня 2014 року.

30-31 серпня 2014 року проведено Єпархіальний собор Сокальсько-Жовківської єпархії на тему: «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом».

Передували цій події локальні соборчики, які відбулися у всіх п’ятнадцяти деканатах єпархії. Відтак по п’ять делегатів від кожного деканату приїхали на Єпархіальний собор до м. Жовкви.

Розпочалося урочисте зібрання з Молебню до Пресвятої Богородиці, який очолив Преосвященний владика Михаїл Колтун. Опісля ієрарх закликав усіх присутніх «докласти своїх зусиль» до єднання християн в парафії, щоб давати живе свідчення віри у суспільстві.

Першу доповідь «Боже Слово і катехизація» виголосив о. Андрій Стадницький, голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного архиєпископства. Доповідач зазначив, що «жива парафія починається від «живого» священика і «живих» парафіян», а «катехизація – це пояснення нашої віри так, так щоб вона була зрозумілою і вірні ставали більш воцеркволеними».

Другу доповідь виголосив о. Матей Гаврилів, ЧСВВ, про «Слово Боже в богослужіннях Церкви».

Третю доповідь мав о. Олександр Чумаков, СДБ, духівник Львівської духовної семінарії Святого Духа, про «Служіння ближньому».

Після кожної науки делегати собору збиралися в окремих групах і дискутували на теми, подані доповідачами. Перші питання, які обговорювали, торкалися катехитичного навчання у парафії: які існують способи, програми; які приклади до наслідування; чого бракує для здійснення катехитичного служіння у парафії. Другий етап діалогу торкався літургійної молитви: які богослужіння регулярно служаться у парафії; як покращити особисту та спільну молитву. Третя тематика відкрила широку дискусію, як здійснювати соціальне служіння у парафії: зауважувати беззахисних, потребуючих і які робити кроки, щоб сповняти заповідь Христа про служіння ближньому.

Пропозиції

1

• Потрібно підготувати цілісні дидактичні матеріали, адаптовані для вікових груп, які мають бути подані у зрозумілий спосіб.
• Катехизація має здійснювати за допомогою не тільки друкованих підручників, а також за допомогою медіа інструментів, серед яких соціальні мережі, щоб «шукати людину всебічно, через всі можливі засоби», наприклад через телебачення.
• Катехизація має здійснюватися не тільки в церкві, а й поза храмом. Наприклад літні табори, домашні спільноти.
• Пропонується готувати для вірних короткий коментар до недільних читань з Святого Письма; основувати проповіді на цитатах з Біблії, які мають бути зрозумілими для людей.
• Катехити мають випрацювати адекватний підхід до різних вікових груп парафіян.
• Катехитичні матеріали мають бути надруковані доступною (не абстрактною) мовою; та на парафії слід і надалі розвивати біблійні гуртки, які мають мати продовження в сім’ях.

2

Усвідомити парафіян про всі способи присутності Господа Ісуса Христа.

• Подбати, щоб кожна сім’я в парафії  мала Святе Письмо і щоб його спільно читали.
• Подбати, щоб парафіяни мали електронний варіант щоденного читання Святого Письма.

Наприклад: (Дивен світ - Календар - http://dyvensvit.org/library/100333)

• Подбати, щоб кожен парафіянин приходив на Богослужіння з молитовником (бажано «Прийдіте, поклонімся») та брав активну участь у народній спільно  співаній Божественній Літургії й інших Богослужбах.
• Відновити в більших парафіях, особливо в містах, (на зразок хресних доріг у Страсну П’ятницю, чи хрестопоклонну неділю) древню Константинопольську  практику Емаусівських походів-чувань від храму до храму, з читанням Євангелія, призадумами і моліннями (пор. Лк. 24:12-35) у таких вимірах: церковно-спільнотному, Богопочитально-літургічному, есхатологічному, покаянному, євангельсько-апостольському.
• Під час похоронів, чи інших народних молінь, обов’язково після читання Слова Божого виголошувати коротку, змістовну актуальну проповідь.
• Проводити для парафіян конференції, доповіді на літургійні теми, під час яких пояснювати зв’язком між Літургією Слова і Євхаристії.
• Постійно наголошувати на необхідності продовження Літургії особистою Літургією в щоденному житті (власний приклад служіння і свідчення).
• Заохочувати парафіян кожної неділі та у Свята причащатися, пояснюючи їм це на основі здорового біблійно-богословського виміру, тобто необхідності  спасіння та постійної злуки з Ісусом Христом. Наводити приклади древніх християн та Святих сучасності.
• Умістити на тетраподі, або в іншому місці, «Скриньку анонімних питань»,  щоб вивчати запити парафіян і їм подавати вичерпні пояснення.
• Проводити анонімне анкетування парафіян різного віку на рахунок удосконалення діяльності живої парафії.
• Основна потреба літургійного характеру – брак однакових богослужбових текстів (від служебника до часослова).
• Також потрібно, щоб богослужбові книги були доступні в електронному варіанті, щоб дати можливість вірним на кожен день роздрукувати тексти або «прийде час, що молитимемося з електронних носіїв».
• Слід поглиблювати розуміння про присутність Христа серед нас. Не тільки у храмі, в неділю чи свято, а завжди знати, що Бог є біля нас.
• Тому важливо чути Слово Боже, те, що Бог хоче сказати в Євангельській благовісті.
• Щодо проповіді, то вірні засуджують коли Слово Боже поєднуються з політикою. Тому належить розрізняти місце та час коли можна торкатися певних тем, наприклад на мітингу, на площі, але не в церкві.
• Для покращення духовно-літургійного життя парафіяльної спільноти потрібно добрих священиків (бо «священиче життя – це найкраща проповідь»), ревнішої молитви та взаємодії Церкви, школи та батьків.

3

Що стосується служіння ближньому делегати Собору підсумували, що потрібно шукати тих, які нас потребують.

Часто до нас приходять люди, але чи ми йдемо до них? Це запитання є важливим на сьогоднішній день. Бо я як християни ми маємо шукати нужденного і ділитися з ним не тільки своєю вірою, а й дарами, які дав нам Бог.

Для того, щоб ефективно втілювати соціальне служіння, перш за все треба бажання та зусилля, опісля має бути добрий приклад і тоді знайдуться люди, які допомагатимуть.

Також дияконія має бути спрямована не тільки до людини, а загалом до всього сотвореного світу.

Врешті соціальне служіння має бути пріоритетом кожної парафії, а священик має давати приклад і надихати мирян до служіння потребуючим.

Перші три кроки, які пропонують зробити на парафії:

• згромадити зацікавлених людей (товариство, братство)
• створити список потребуючих
• надавати їм відповідну допомогу.

Всі пропозиції будуть подані на розгляд Патріаршого Собору, який відбудеться у 2015 році.