ПРОПОЗИЦІЇ
СОБОРУ МИТРОПОЛІЇ УГКЦ СВЯТОГО ІВАНА ХРИСТИТЕЛЯ В БРАЗИЛІЇ
ЗДІЙСНЕНОГО У ДВОХ РЕГІОНАХ
м. КУРИТИБА, 02.12.2014 р.
м. УНІАО ДА ВІТОРІА, 16.12.2014 р.
НА ПАТРІАРШИЙ СОБОР УГКЦ
1. ЗАГАЛЬНІ ПРОПОЗИЦІЇ:
1.1. Всі разом, голови і віруючі в загалі, без зволікання, повинні усвідомитись про антихристиянські і антикатолицькі схильності сучасного світу. Припинивши шукання провини в інших, нехай кожен зробить перегляд своєї людської і християнської поведінки, застосовуючи відповідну поведінку в конструктивному діалозі та в щирому старанні виконати все, що кожному належеться у творенні насправді живої парафії – місця зустрічі з живим Христом.
1.2. Церква повинна знайти відповідний спосіб, щоб консолідувати католицьку віру всіх віруючих. Будувати більш духовно і менше матеріально. Пригадати, що Церква і кожна парафія або церковна громада є перш за все Божим ділом, щоб таким чином ми частіше зайняли місце засобів у Божих руках.
1.3. Нехай кожен сповняє якнайкраще те, що йому належеться, смиренно і добре перевіряючи все, намагаючись також збагнути інших перед будь яким висловом критики і осудження. Нехай кожен старається сповнити свою місію – священики, богопосвячені і батьки, євангелізуючи особливо через приклад християнського життя. Коли всі цього здійснять, також зустріч з живим Христом частіше матиме місця і діяльність парафії матиме позитивний вплив на життя і на сім’ю віруючих.
2. Катехизм: євангелізація дітей сьогодні
2.1. Створити програму такого катехизму, що заангажовує не тільки самих дітей під час короткого часу катехизації. Катехизм потрібний і для сім’ї. Дуже просто розуміти сучасну дійсність. Діти йдуть до церкви через сім’ю. Якщо сім’я не ходить до церкви, дитина також не ходитиме. В цьому треба також більше цінити тих, що мають українське походження. Подбати, щоб діти зі своїми батьками були зобов’язані з церковними рухами і з життям парафії чи громади.
2.2. Постійна катехизація для старших. Кожен потребує постійно вглиблювати своє знання про правди віри, Божі заповіді та Святі Таїнства, як також про Святі писання. Ніколи не вичерпаємо знання про саму парафію і місію кожного віруючого в ній. Постійно можемо і потребуємо вглиблювати знання про святість, до якого всі покликані, про чесноти, про Божу ласку, про вічне життя, про місію Церкви і кожного віруючого.
3. Молодь: заангажованість молоді у спільноті
3.1. Організувати соціальні заняття в рамках парафії, присвячені зокрема для участі молоді. Оскільки молодь любить соціальні заняття, нехай вони здійснюються в рамках парафії чи громади, щоб молодь була в них заангажована і таким чином частіше і довше перебувала при ній. Придбати для молоді заняття добрими книгами, спеціальними служіннями, як наприклад при празниках, душпастирських візитах, доповідями духовних і спеціальних тем, культур-ними поїздками. На загал, краще заангажовувати молодь в діяннях спільноти, як наприклад в мистецьких виробах, в українському куховарстві і т.п.
3.2. Проводити молитви за молодь в родині та церковній громаді, щоб випросити витривалість тим, що вже заангажовані в житті Церкви, а тим, що віддалилися – ласку вернутися до християнського життя при парафії. Нехай всі Отці додають намірення за молодь у служінні кожної Божественної Літургії.
4. Сім’я: курс приготування до Подружжя, душпастирське служіння сім’ї
4.1. Проводити відповідні курси для приготування до Подружжя з метою допомогти парам відкрити цінність таїнства Подружжя як їх освячення. Хто не знає, той не цінить. Принаймні два рази в році проводити реколекції для духовної обнови пар. Перевиховати до цінностей сім’ї через катехизації для старших. Насправді потрібно спасти справжню цінність таїнства Подружжя через підтримку і заохоту подружніх пар. Також треба надати належну увагу парам, які знаходяться в не церковному стані співжиття.
4.2. Сформувати груп, спеціалізованих у душпастирському служінні для сім’ї, щоб давали періодичні курси приготування до Подружжя і провід подружнім парам.
5. Літургійні Богослужіння: обряд, мова, літургійний спів
5.1. Гостинність: прийняти ввічливо, подякувати за присутність, запросити на наступні богослужіння, виявити приємність присутністю осіб, навіть щодо осіб іншого кольору, раси або обряду. Бути максимально гостинними стосовно всіх, навіть щодо тих, хто регулярно приходить на богослужіння при парафії.
5.2. Створити Архі/Єпархіальну літургійну Комісію, яка б відвідувала громади з інформаціями та приготовляла місцеві групи, щоб діяли під проводом Архі/Єпархії.
5.3 Допомогти віруючим відкрити красу і динамізм літургійних богослужінь нашого обряду. Нехай Отці, Богопосвячені і мирянські Катехитки частіше говорять про цінність літургійних богослужінь, зокрема Божественної Літургії, заохочуючи віруючих до свідомої і активної участі в них.
6. Церковні рухи.
6.1. Пояснити в кожній громаді вагомість і роль церковних рухів, зокрема те, що зацікавило б і мотивувало б молодь до участі в них. Посприяти включення молодих, щоб вони вчулися невід’ємною частиною групи і таким чином зобов’язалися в них з відповідальністю.
6.2. Оскільки сім’я є основою всього, треба провадити відповідну катехизацію сім’ї з метою спасти цінності. Рухи спрацюються згідно з мотивацією сім’ї.
В імені Делегатів Собору,
+ Володимир Ковбич, ЧСВВ
Архиєпископ Митрополит
Куритибської Архиєпархії Св. Івана Христителя
о. Василій Ковбич, ЧСВВ
Канцлер і Секретар Собору